1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7346/24 1-кс/335/2954/2024
26 червня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання т.в.о. слідчого СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, вдівець, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 14.11.2005 Київським районним судом м. Донецька, за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 рік позбавлення волі;
- 26.10.2009 Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 309, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки;
- 29.10.2012 Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
- 11.01.2013 Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 до покарання позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
- 28.11.2019 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки;
- 18.03.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК Украйни до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений з випробувальним строком на 2 роки,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
З наданих суду матеріалів вбачається, що у провадженні ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060000786 від 14 червня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 червня 2024 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Міська лікарня №6», що розташована поблизу КНП «Міська лікарня №6» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 34, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з лавки, що розташована на вищезазначеній зупинці громадського транспорту, шляхом вільного доступу, таємно скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung», модель «Galaxy A03» у корпусі синього кольору, пам'ять об'ємом 4/64 GВ, imei: НОМЕР_1 , в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта складає 2775 гривень 00 копійок, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, ОСОБА_5 , покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2775,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначаючи, що менш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, т.в.о. слідчого звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 є обгрунтованою, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. ОСОБА_5 вчинив злочин, перебуваючи на іспитовому строці. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Просив залишити його на волі, оскільки має діагноз «Гепатит С», та перебуває на обліку у наркологічному диспансері.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Вважає за можливе призначити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 14 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12024082060000786, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
26.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за викладених у ній обставин.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто, стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий суддя, також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, у заподіянні якого підозрюється особа.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років (тяжкий злочин). Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має місце проживання, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин перебуваючи на іспитовому терміні (вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024), вдівець, має відповідне захворювання (Гепатит С), пербуває на обліку у наркологічному диспансері, постійного джерела доходів не має.
Слідчий суддя, на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, ризикам застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинило загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, злочин не є особливо тяжким, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину та специфіку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3 028,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 до 24 серпня 2024 року включно, який рахувати з 26 червня 2024 року, у межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 202, 205, 219, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. слідчого СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, який відраховувати з 26 червня 2024 року до 24 серпня 2024 року включно.
Одночасно встановити розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 378201720355249002000001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти, у межах строку досудового розслідування.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 24.08.2024 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1