1Справа № 335/6724/24 2-н/335/519/2024
21 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Розглянувши матеріали поданої заяви, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , які від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В супереч зазначених норм заявником до заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Зокрема, матеріали заяви не містять даних про те, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , на утримання якого заявлено вимоги про стягнення аліментів, проживає саме із заявником, що дає право звернення до суду з відповідною заявою про стягнення аліментів. Відомості про місце проживання заявника та дитини в матеріалах заяви відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
За таких обставин, з урахуванням особливостей розгляду судом справ наказного провадження, який здійснюється без судового засідання, повідомлення заявника і боржника, їх допиту, оскільки матеріалами заяви не підтверджено встановлених Законом підстав для звернення до суду із заявою про стягнення аліментів, приходжу до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Разом з тим, суд роз'яснює заявнику положення ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відповідно до якої, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165, 166, 352, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Калюжна