Справа № 331/431/22
Провадження № 1-кп/331/144/2024
17 червня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя у судовому засіданні у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082020000928 від 31.10.2021 року, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не минули. Можливість їх виправдання не зменшилась. Прокурором було зауважено про достатність письмових доказів, які доводять причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального провадження, в якому його обвинувачують, поряд з характеризуючи ми матеріалами обвинуваченого, ризик приховування від слідства та суду високий, а будь-який більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, на які посилався прокурор.
У судовому засіданні обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, на які вказує прокурор нічим не підтверджені. Зазначив, що у кримінальному провадженні відсутні будь-які докази вчинення ним злочину, судове слідство йде вже тривалий час. Вказав, що має багато клопотань щодо дослідження додаткових доказів, а тому необхідно змінити йому запобіжний захід на інший, надати йому можливість збирати докази.
Захисник обвинуваченого послався на недостатність доказів вини його підзахисного, у зв'язку із чим зазначає про наявність підстав доля обрання іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою. Також зазначив, що свідки в судовому засіданні вже допитані, письмові докази судом досліджені, потерпілого по справі не має, у зв'язку із чим ризики, на які вказує прокурор зменшились суттєво.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2021 р. до ОСОБА_4 застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. В подальшому строк дії ухвали продовжувався. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2022 року на стадії судового розгляду судом було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Софіївська виправна колонія №55». В подальшому судом був продовжений строк тримання під вартою до 15 травня 2022 року включно вже в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», адже обвинуваченого було ухвалою суду етаповано. 07.08.2023 року судом було розглянуто вкотре клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання задоволено та продовжено строк тримання під вартою до 22.01.2024 року включно.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на вимоги до ч. 4 ст. 199, ч. 2 ст. 177 КПК України, суд має виходити з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
Розглядаючи доводи прокурора про доцільність продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вважає, що, в даному випадку, є обов'язкова умова -conditionsinequanon правомірності затримання, а саме обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочини, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.
Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, при вирішенні питання про необхідність застосування запобіжного заходу на стадії судового провадження вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи продовження існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, впливати на свідків або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з наступного.
При цьому, суд зважає на фактичні обставини та характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, що свідчать про підвищену суспільну небезпеку, зокрема, оскільки для уникнення кримінальної відповідальності (враховуючи суворість санкції), обвинувачений може переховуватись від суду, та за відсутності джерела доходу - вчинити інший злочин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, а отже, в умовах, що існують в державі, викликаних безпрецедентною військовою агресією Російської Федерації проти України, у обвинуваченого ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, оскільки здійснення належного контролю за поведінкою обвинуваченого з об'єктивних причин значно знижується.
Тож, не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання винуватим, суд виходить з сукупності встановлених обставин, наведених у цьому рішенні, які дають суду достатні підстави дійти висновку про наявність реального ризику можливих спроб обвинуваченого переховуватися від суду, який продовжує існувати дотепер.
Ризик протиправного впливу на свідків суд вважає середнім, адже попри те, що свідки в судовому засіданні допитано, однак обвинувачений неодноразово звертався до суду з клопотаннями про повторний допит.
Оцінюючи можливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд, насамперед, враховує серйозність обвинувачення, його характер та конкретні обставини, зокрема те, що ОСОБА_4 ставиться у провину, а тому з великою ймовірністю може вчинити новий злочин. Саме така оцінка стосується перспективних фактів, тож суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Висновки суду про те, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків, ґрунтуються на сукупності встановлених обставин, наведених у цьому рішенні, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
При цьому, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема, відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження, втім, застосування більш м'яких запобіжних заходів може відтермінувати можливість його виконання, що, з урахуванням поведінки обвинуваченого в судових засіданнях, створює ймовірну можливість вчинення ним позапроцесуальних дій.
Тож, продовження існування встановлених судом обставин у їх сукупності, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, що відповідає і є співмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, а також не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 серпня 2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 178, 179,194, 217, 314-316, 334 КПК України суд, -
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 15 серпня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 19 червня 2024 о 15 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1