04 липня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю ОСОБА_1 та його захисника Ювченка А.В. провадження за апеляційною скаргою адвоката Ювченка А.В. на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року,-
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 21 лютого 2024 року об 11:37 год. в м. Чернівці по вул. Маланчука, 34А керував транспортним засобом «Audi A8», д/н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Такими діями порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП України.
На судове рішення адвокат Ювченко А.В. подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт вказує, що працівники патрульної поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . З відеозапису реєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських не вбачається факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху та не було повідомлено підстав для зупинки його транспортного засобу.
Провадження № 33/822/444/24 Головуючий у І інстанції: Вольська-Тонієвич О.В.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Твердить, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, так як кожну із зазначених ознак працівник патрульної поліції повинен був встановити та провести відповідну перевірку. Поліцейський здійснив перевірку поверхнево та не пояснив, в чому виражається їх наявність.
Зазначає, що направлення на огляд ОСОБА_1 від 21.02.2024 року не є належним та допустимим доказом. ОСОБА_1 не отримав копію направлення та не був з ним ознайомлений.
Вказує, що ОСОБА_1 заявив клопотання про надання йому можливості пройти медичний огляд у медичному закладі з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, однак працівники поліції відмовили йому, проігнорувавши законну вимогу та клопотання, умисно не видали ОСОБА_1 направлення до медичного закладу.
Також зазначає, що у матеріалах відсутній акт огляду на стан сп'яніння водія, та копію такого акту не вручили ОСОБА_1 .
Поліцейським не було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, а одразу було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я.
Також вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості, пояснення або інформація щодо підстави не залучення свідків під час проведення поліцейськими огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та в момент відмови від проходження огляду.
Апелює, що відеозаписи з бодікамер працівників поліції є недопустимим доказами, так як засоби фіксації і цифрові носії жодним чином у протоколі не ідентифіковані.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом по справі. Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Крім того, при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 йому не були роз'яснені його права та не було вчинено жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та скориставшись можливістю після консультації з адвокатом повідомив про це працівникам поліції. Клопотання від ОСОБА_1 про згоду на проходження медичного огляду було заявлено на стадії складання протоколу.
Таким чином суд дійшов помилкового висновку щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку із неповним дослідженням доказів в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Ювченка А.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Таких вимог суд першої інстанції дотримався, а висновок про винуватість ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП,викладена у ньому суть правопорушення точно відповідає ознакам складу правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП (а.с.1) .
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У цьому провадженні поліцейськими застосовувались технічні засоби та відеозаписи долучені до справи,а тому присутності свідків у такому разі закон не вимагає,чим спростовуються доводи апелянта.
Також не грунтуються на законі доводи захисника,що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки,оскільки відповідно до п.12 розд.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735),у разі наявності підстав вважати,що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння,поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд особи на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки не проводиться.
Зі змісту направлення водія для проходження огляду від 21.02.2024 року вбачається,що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння,передбачені п.п.3,4 розд.1 Інструкції-звужені зіниці очей,які не реагують на світло,виражене тремтіння пальців рук,неприродна блідість обличчя, однак від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі водій відмовився (а.с.2).
Всупереч доводам апелянта,направлення на огляд за формою та змістом відповідає встановленому у Додатку 1 до Інструкції зразку.
Не узгоджується із вимогами закону твердження у апеляційній скарзі про те,що не був складений акт огляду,оскільки складання такого процесуального документу передбачене у разі проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів(п.10 розд.2 Інструкції)
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, процедура огляду на стан сп'яніння із фіксацією відмови зафіксована відеозаписами боді камер поліцейських.
Згідно відео, ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул.Маланчука ,34а .Під час спілкування із водієм після зупинки поліцейський виявив ознаки наркотичного сп'яніння,зокрема,здійснивши перевірку реакції зіниць водія не світло,а також встановивши тремтіння пальців рук та неприродну блідість.
Твердження апелянта про те,що такі ознаки не встановлювались і не перевірялись,суперечать відеозапису.
Про виявлені ознаки водій був повідомлений та йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у Чернівецькому обласному наркологічному диспансері,який знаходився поряд від місця зупинки-по АДРЕСА_1 ,однак водій відмовився.
Відеозаписи свідчать,що поліцейські неодноразово пропонували водієві пройти огляд,також декілька разів роз'яснювали наслідки відмови у виді складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП,однак ОСОБА_1 запевнив,що наслідки відмови йому зрозумілі та погодився на складання протоколу,вказавши,що не має часу.
На спростування доводів апелянта, ОСОБА_1 були роз'яснені його права.
Згідно відео,об 11-46 год поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення,що відповідає часу,вказаному у протоколі на а.с.1.
За таких обставин запитання ОСОБА_1 ,чи може він пройти огляд,висловлене вже після того,як правопорушення було закінченим та фіксувалось процесуальним документом (протоколом про адміністративне правопорушення) не спростовує його винуватості та не свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відеозаписи, долучені до матеріалів справи, є допустимими доказами, оскільки є безперервними,із повно зафіксованим перебігом подій з моменту зупинення ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом до закінчення складання процесуальних документів та ознайомлення останнього з їх змістом.
Даних,що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських,якщо би вважав такі неправомірними,у справі немає.
Те,що він був відсторонений від керування, ОСОБА_1 підтвердив під час апеляційного розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом в справі, проте відомості, які наявні в протоколі, підтверджуються іншими доказами-направленням водія на проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з виявленням його ознак, відеозаписами з бодікамер працівників патрульної поліції,тощо.В сукупності ці докази доводять порушення водієм вимог п.2.5 ПДР, за що законом передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків про винуватість ОСОБА_1 , а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Ювченка А.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька