04 липня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Мандзюка В.Б. провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 травня 2024 року,-
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 02 січня 2024 року о 03:57 год. в м. Чернівці по вул. Січових Стрільців, 38 керував транспортним засобом Mazda6, д/н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: сухість ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Такими діями порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП України.
На судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що здійснювати рух на транспортному засобі не міг, оскільки у автомобіля було пробите колесо. Працівники патрульної поліції в цей час під'їхали та в ході спілкування повідомили, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд в медичному закладі.
Провадження № 33/822/445/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Однак, Агапов повідомив про погане самопочуття, оскільки має ряд захворювань ,зокрема,цукровий діабет, у зв'язку з чим існує необхідність у прийнятті інсуліну, а тому не мав змоги спілкуватися, не орієнтувався належним чином в обстановці та в повній мірі не розумів, що йому пропонують.
На місці спілкування із поліцейськими пред'явив медичні виписки із зазначенням відповідних діагнозів, із яких вбачається,що нібито виявлені ознаки наркотичного сп'яніння можуть бути результатом низького рівня цукру в крові. Однак, поліцейські не прийняли до уваги вказані факти, протиправно скористались безпорадним станом та почали процедуру складання адміністративних матеріалів.
Апелянт вказує, що під час розгляду судом першої інстанції надав суду ряд медичних виписок та довідок, які були долучені судом до матеріалів справи. Суд поставив під сумнів наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим 12.03.2024 року матеріали справи направив до УПП в Чернівецькій області на доопрацювання, оскільки ознаки можуть бути похідними від діагностованих у апелянта захворювань.
Твердить, що неодноразово за останній рік працівники патрульної поліції зупиняли транспортний засіб під його керуванням та повідомляли про наявність ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, оскільки усвідомлював наслідки відмови. Однак, жодного разу під час огляду у медичному закладі у лікаря нарколога підозра працівників поліції не підтвердилась.
Зазначає, що не мав наміру відмовлятись від огляду на стан сп'яніння. Однак розуміючи, що лікар нарколог не зможе допомогти підняти рівень цукру в крові, вважав за необхідне дочекатись швидку допомогу, та після надання первинної медичної допомоги не заперечував пройти запропонований огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином,вважає постанову такою, що не відповідає дійсним обставинам і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення- закриттю у зв'язку із відсутністю в діях складу правопорушення.
Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки не був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.Матеріали справи містять тільки розписку про відправку повістки, однак жодних доказів отримання вказаної повістки в матеріалах немає.
Про наявність постанови дізнався 10.06.2024 року після ознайомленнями з матеріалами справи.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду не подавав. Захисник Мандзюк В.Б. повідомив,що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні та вважав,що розгляд справи можливо здійснювати без його участі. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_3 ,який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апелянта, суд приходить до наступних висновків.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Матеріали справи свідчать,що апелянт не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки немає даних про отримання ним судової повістки про виклик до суду. Захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з матеріалами справи ознайомився 10.06.2024 року (а.с. 36), відтак 18.06.2024 року подана апеляційна скарга.
Такі обставини апеляційний суд вважає поважними причинами, за яких процесуальний строк необхідно поновити.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Таких вимог суд у цій справі не дотримався.
Згідно п.1 розд.1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735(далі - Інструкція),цим нормативним актом визначена процедура проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
Відповідно до п.2 розд.1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розд.1 Інструкції,ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно п.4 розд.1 Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Перелік ознак є вичерпним.
Отже, згідно закону, для притягнення водія до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп'яніння, передбачені п.п.3,4 розд.1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду,зафіксований у визначеному законом порядку(відеозаписом або у присутності двох свідків).
Недотримання цієї процедури має наслідком її недійсність, як те передбачено ч.5 ст. 266 КУпАП.
Як вказано у протоколі та постанові суду, ОСОБА_1 керував т/з із явними ознаками наркотичного сп'яніння: сухість ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння(а.с.1,31)
При цьому,за змістом направлення на огляд,такої ознаки,як сухість ротової порожнини у водія не було виявлено(а.с.2)
У цьому провадженні відповідно до вимог ст.266 КУпАП процедура огляду водія фіксувалась спеціальними технічними засобами та диски долучені до справи(а.с.4)
Із відеозаписів вбачається,що водій ОСОБА_5 був зупинений,коли рухався із гаража,як він сам пояснив,де здійснював фарбування авто.
Під час спілкування поліцейський вказав,що вбачає у водія ознаки наркотичного сп'яніння-тремтіння рук,почервоніння обличчя,а водій пояснив,що хворіє на цукровий діабет і його стан пов'язаний із падінням рівня цукру у крові,що потребує допомоги лікаря,до якого повинен поїхати та викликана швидка.
Пояснив,що проходити огляд не відмовляється,а наразі через його стан не повною мірою розуміє обставини події.
Окрім того,вказав,що як військовослужбовець отримав бойову вибухову травму і тривалий час лікувався.
На підтвердження таких обставин надав поліцейському відповідні документи.
Такі ж документи долучені і до матеріалів справи та із них вбачається,що солдат ОСОБА_1 отримав вибухову травму за обставин безпосередньої участі у бойових діях у складі підрозділу у Луганській області у червні 2022 року.Після травми з'явилась сухість у роті,головокружіння,підвищення рівня глюкози у крові.З приводу цукрового діабету лікувався неодноразово стаціонарно і амбулаторно,отримує інсулінотерапію.
З виписки №3483 стаціонарного хворого вбачається,що у ОСОБА_1 цукровий діабет типу 2 важкого перебігу,інсулінопотребуючий,окрім того,наявні ураження головного мозку,кардіоміопатія,тощо.
Внаслідок цукрового діабету-діабетична дистальна поліневропатія,сенсорно-моторна форма із незначним порушенням функцій нижніх кінцівок(а.с.12-21)
Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого №676 видно,що ОСОБА_5 є учасником бойових дій(має відповідне посвідчення), з березня по червень 2022,а також у листопаді-грудні 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях.
За викладених вище обставин апеляційний суд вважає,що непроходження водієм огляду на стан сп'яніння за обставин,які могли загрожувати його здоров'ю , у цій конкретній ситуації не може бути оцінено як умисно спрямоване на ухилення від огляду,отже-і не утворює складу правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
На користь такого висновку свідчать і інші наявні у справі докази.
Зокрема,через незначний проміжок часу після подій у цьому провадженні ОСОБА_1 знову був зупинений поліцейськими та направлений для огляду у ЧОНД на стан наркотичного сп'яніння.Згідно висновку лікаря від 09.01.2024 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено(а.с.46).
Після цього 13.01.2024 року ОСОБА_1 повторно був зупинений і направлений для огляду.Згідно висновку лікаря ЧОНД від 13.01.2024 року у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено(а.с.47).
Такі ж обставини мали місце ще двічі- 29.04.2024 року та 27.05.2024 року,і згідно висновків лікарів ЧОНД у ОСОБА_1 ознак сп'яніння знову не було виявлено(а.с.48-49).
Сукупність наведених вище доказів свідчить,що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо винуватості особи Конституція України (ст.62) вимагає тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247,294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька