Справа № 726/1205/21
Провадження №1-в/726/30/24
Категорія
02.07.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про стягнення судових витрат у кримінальному провадженні № 12020260000000009 від 13.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186 КК, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186 КК України, ч. 2 ст. 146 КК України,-
Прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про стягнення судових витрат у кримінальному провадженні в якому зазначає, що вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 11.06.2024, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186 КК, ч. 2 ст. 146 КК України та призначено їм покарання.
Разом із тим, вказує, що вироком суду не було вирішено питання щодо процесуальних витрат, а саме щодо витрат на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вартість якої складає 1716,20 гривень.
У порядку ст. 539 КПК України, просить суд постановити ухвалу, якою стягнути на користь держави у рівних частках із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати на проведення вказаної експертизи у зазначеному розмірі.
В судове засідання прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 не зявився, будь-яких письмових заяв від нього не надходило.
Вивчивши матеріали клопотання та дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню враховуючи таке.
Встановлено, що в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, постановою слідчого судді Шевченівцького районного суду м. Чернівці було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , де був зареєстрований та проживав ОСОБА_5 з метою відшукання та вилучення банківської платіжної картки потерпілого ОСОБА_7 , мобільних телефонів та сім-карток, за допомогою яких невстановлені особи зв'язувались та домовлялись із потерпілим про зустріч, чорнових записів та документів, які містять інформацію щодо обставин злочину.
Як вбачається із протоколу обшуку від 21.04.2021 року та постанови про проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 28.04.2021 року, ухваленої старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , в ході проведення обшуку за вказаною адресою проживання ОСОБА_5 , із його особистої плечової сумки було вилучено два мобільних телефона із сім-картками та поліетиленовий пакет із пігулками біло-бурого кольору у кількості 5 штук. Відтак, з метою встановлення належності пігулок до наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів було залучено експерта НДЕКЦ МВС України у Чернівецькій області.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/126-21/3666-НЗПРАП від 02.06.2021 року, в порошкоподібних речовинах, що містились всередині наданих на дослідження п'яти капсул, наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в межах чутливості застосованих методів дослідження не виявлено. Вартість проведеної експертизи, згідно з відповідною довідкою, становить 1716,20 гривень.
Обвинувальний акт, щодо трьох обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , було направлено до суду.
У подальшому, ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 23.05.2023 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020260000000009, відносно обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146 та ч. 2 ст. 186 КК України було виділено із кримінального провадження № 726/1205/21 в окреме провадження, присвоєно йому окремий номер, провадження у справі зупинено до звільнення ОСОБА_9 з військової служби.
Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 11.06.2024, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186 КК, ч. 2 ст. 146 КК України, призначено їм покарання. Вирішено питання щодо речових доказів, а також скасовано арешт на транспортний засіб. Питання щодо стягнення витрат на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вартість якої складає 1716,20 гривень, вирішено не було.
Відтак, прокурором ставиться питання про стягнення із двох засуджених, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , витрат на проведену експертизу.
Відповідно до ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування у кримінальному провадженні - це здійснювана у встановленому законом порядку діяльність, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з положеннями частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, розмір процесуальних витрат.
Статтею 118 КПК України, до процесуальних витрат віднесено витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Частиною 2 статті 122 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, аналіз положень ч. 2 ст. 122 КПК України дає підстави вважати, що витрати на залучення експерта, у випадку ухвалення обвинувального вироку, може бути стягнуто із обвинуваченого, або із усіх обвинувачених, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб. При цьому солідарних обов'язок обвинувачених щодо сплати процесуальних витрат - відсутній.
В даному випадку у вчиненні кримінальних правопорушень прокурорм було звинувачено трьох осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , обвинувальний акт щодо яких було отримано судом, відтак будь-якого роду процесуальні витрати повинні бути покладені на обвинувачених у рівних частках. Натомість, в ході судового розгляду, кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 було виділено та зупинено, відтак обвинувальний вирок щодо нього ухвалено не було. За таких умов, суд вважає, що клопотання прокурора про стягнення усього обсягу процесуальних витрат виключно із двох обвинувачених є безпідставним та не відповідає положенням процесуального закону.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Статтею 2 КПК України визначено завдання кримінального провадження, серед яких забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як було вказано вище, доказування у кримінальному провадженні спрямовано на збирання, перевірку та оцінку доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Викладене означає, що зібрані докази повинні стверджувати та доводити ті обставини, на які посилається сторона кримінального провадження.
Доказами ж, у відповідності до ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є зокрема і висновки експертів.
Належним доказом, у відповідності до ст. 85 КПК України, є той, який прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
У даному кримінальному провадженні обставинами, що підлягали доказуванню та мали значення для кримінального провадження є ті, які стверджують про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 186 КК України (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) щодо незаконного позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань та відкритого викрадення чужого майна (грабіж) поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства за попередньою змовою групою осіб. Обставини, які потребували доказування щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень, тобто ті, які безпосередньо свідчать про предмет доказування у даному конкретному випадку, знайшли своє відображення у належних доказах, досліджених судом та викладених у вироці.
Натомість прокурор під час судового проваження не ініціював дослідження доказів, які не доводять винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема і висновок експерта № СЕ-19/126-21/3666-НЗПРАП від 02.06.2021 року.
Відповідно до ст.ст. 23, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, вказаний висновок, яким встановлено відсутність наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у вилучених у ОСОБА_5 пігулках, не обґрунтовує винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не має будь-якого доказового значення, жодним чином не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягали доказуванню у даному кримінальному провадженні щодо інкримінованих кримінальних правопорушень, та не має будь-якого іншого значення для кримінального провадження. Більше того, вказаний висновок не був покладений у основу обвинувачення, не був досліджений під час судового провадження за відсутності на те ініціативи сторони обвинувачення, прокурор, жодного разу не посилався на нього (як на доказ) з метою встановлення обставин, що мають хоча б якесь процесуальне значення для кримінального провадження, не обґрунтовував його значення для доведеності винуватості осіб, тощо. Відтак сам факт існування висновку експерта (та вартості його проведення), який не був поставлений у основу обвинувачення, не належить до засобів доказування та не доводить винуватість осіб, тобто не відповідає критерію «належності» як доказу, та під час судового провадження не піддавався доказуванню та оцінці, не може бути підставою для подальшого вирішення будь-якого роду питань під час виконання судового вироку. Враховуючи викладені обставини, вказані витрати на проведення даної експертизи, не можуть бути стягнуті із обвинувачених, а повинні бути компенсовані за рахунок держави.
Здійснюючи викладений аналіз, суд виходить також із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Відтак покладення на особу витрат за проведення експертизи, яка не тільки не піддавались оцінці суду, а і не доводить винуватість особи та не має жодного доказового значення з точки зору пред'явленого особам обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, на переконання суду не може бути «правомірним» , а тому у клопотанні прокурора слід відмовити.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 23, 26, 91, 118, 122, 84-85, 539, 370-372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення експертизи № СЕ-19/126-21/3666-НЗПРАП від 02.06.2021 року, в у розмірі 1716,20 гривень - віднести за рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддяОСОБА_1