02 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/23203/23
адміністративне провадження № К/990/23523/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №380/23203/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення,
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо розгляду заяв громадян про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей від 29.06.2023, оформленого протоколом №15, в частині відмови позивачу, особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, в отриманні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у відповідності до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214;
- зобов'язати комісію Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо розгляду заяв громадян про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, прийняти рішення про призначення та виплату грошової компенсації позивачу та членам його сім'ї, за належні для отримання жилі приміщення у відповідності до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
19.06.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2024.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на положення підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки скаржником не зазначено, які саме обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням у справі №380/23203/23, підлягають спростуванню та не вказано в якій справі таке спростування здійснюється (здійснюватиметься).
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №380/23203/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа