03 липня 2024 року
Київ
справа № 420/14303/23
адміністративне провадження № К/990/21531/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №420/14303/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
03.06.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 03.06.2024.
Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, проаналізувавши зміст якого Верховний Суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, у зв'язку з чим ухвалою від 17.06.2024 залишив касаційну скаргу без руху і запропонував подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження. Також у зв'язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у встановлений судом строк надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.
На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 27.06.2024 через підсистему «Електронний суд» направило заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. До заяви долучено платіжну інструкцію від 21.06.2024 №1763.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах тридцятиденного строку, проте, Верховний Суд ухвалою від 20.03.2024 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначає, що провідним фахівцем який супроводжує дану справу, не було отримано зазначену ухвалу суду, а про її існування стало відомо підчас моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Звертає увагу, на роботу ДПС в режимі воєнного стану з надмірним навантаженням, а саме згідно до наказу ДПС від 21.06.2022 №334 «Про закріплення виконання окремих повноважень ГУ у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь за ГУ ДПС в Одеській області» на відповідача покладено роботу інших обласних ДПС, що збільшує навантаження податкового органу в тому числі і реєстрацію канцелярією вхідної кореспонденції. Також посилається на обставину введення на території України воєнного стану та висновок Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів вважає, що наведені у ньому причини пропуску строку є неповажними з огляду на таке.
В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху Верховний Суд зазначав, що Електронний примірник ухвали від 20.03.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги ГУ ДПС (код ЄДРПОУ 44069166) отримало через підсистему «Електронний суд» 20.03.2024 о 20:35. Зазначене підтверджується інформацією, наявною в Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження від 27.06.2024 не містить доводів і доказів на спростування обставин отримання судового рішення через підсистему «Електронний суд», а його доводи зводяться до обставин роботи податкового органу в режимі воєнного стану з надмірним навантаженням, що призвело до невчасної реєстрації вхідної кореспонденції.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини одинадцятої статті 251 КАС України (в редакції, чинній з 21.07.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. При цьому за змістом КАС України суд не має обов'язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
Таким чином, доводи скаржника про не отримання ним ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги не відповідають дійсності, відповідно, наявні усі підтвердження того, що проміжок часу між отриманням ухвал суду про повернення вперше поданої касаційної скарги і до моменту її повторного подання становив більше ніж два місяці.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Звернення ГУ ДПС з касаційною скаргою у цій справі є другим, а підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений скаржником підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення. У даному випадку, реалізація права на повторне звернення з касаційною скаргою відбулась через два місяці з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, а доводів про об'єктивну необхідність такого часу ГУ ДПС не наводить.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідного суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку та необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Слід зазначити, що жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 07.02.2024 (дата виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду) і до 03.06.2024 (дата подання касаційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв'язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №420/14303/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко