01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2010 № 18/25
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Чумак О.В.(дов. б/н від 23.02.2010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "Лексфор"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010
у справі № 18/25 ( .....)
за позовом ТОВ "КСД-Київ"
до ТОВ "Юридична фірма "Лексфор"
про стягнення 27881,60 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лексфор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КСД -Київ” 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних з простроченої суми та судові витрати; в решті позову провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „ЮФ „Лексфор” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що для прострочення виконання грошового зобов'язання і відповідно визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання є важливим визначення того, чи настав момент виникнення грошового зобов'язання.
Відповідач стверджує, що позивач не виставляв йому рахунки на їх оплату, чим не виконав свій обов'язок, передбачений п. 4.2 Договору №117/06 від 18.04.2006, а надані позивачем рахунки № 81051 від 31.01.2009 на суму 18 699, 35 грн., № 81859 від 28.02.2009 на суму 4 524, 50 грн., № 82744 від 31.03.2009 на суму 95, 18 грн. відповідачеві для оплати не надходили.
Крім того, скаржником було надано до Київського апеляційного господарського суду заяву від 13.04.2010 про уточнення апеляційних вимог, відповідно до якої просив скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 19.03.2010 розгляд справи було призначено на 13.04.2010, в судове засідання представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, в зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 11.05.2010.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 №01-23/1/8 було змінено склад судової колегії на: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді - Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.
В судове засідання 11.05.2010 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, в зв'язку з чим та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи було відкладено на 15.06.2010.
Ухвалою від 15.06.2010 відкладено розгляд справи на 29.06.2010 .
В судове засідання 29.06.2010 представник відповідача з'явився, надав витребувані ухвалою від 15.06.2010 докази (копії: платіжних доручень на оплату послуг, рахунків з вхідною відміткою, витяг з книги вхідної кореспонденції (оригінали були оглянуті в судовому засіданні) та підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача втретє не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Зважаючи на зазначене та враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу (а.с. 57-61,77-79, 85-87,97-98а) про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника позивача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом ТОВ „КСД - Київ” до ТОВ „ЮФ „Лексфор” про стягнення 24 647,45 грн. (23 319,03 грн. - основний борг, 1 328,42 грн. - інфляційні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні грошові зобов'язання, а саме, не оплатив позивачу виконані послуги.
02.02.2010 представник позивача надав до суду заяву про зміну (зменшення) розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних з простроченої суми, 278,82 грн. - витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки відповідачем виконані грошові зобов'язання, 30.12.2009 погашено суму основного боргу - 23319,03грн.
Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Між ТОВ „КСД - Київ” та ТОВ „ЮФ „Лексфор” укладений Договір №117/06 від 18.04.2006 про надання послуг кур'єрського зв'язку (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач (абонент) замовляє, а позивач (оператор) надає послуги кур'єрського зв'язку.
Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати вартість наданих позивачем послуг (п. 2.3 Договору).
Згідно п. 4.2 Договору підставою до оплати абонентом наданих йому оператором послуг є рахунок, виставлений оператором.
В п. 4.3 Договору закріплено, що рахунок та акт здачі-приймання за надані абонентові в календарному місяці послуги оператор направляє абонентові впродовж 7 робочих днів наступного місяця.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що відповідач оплачує рахунок оператора протягом трьох банківських днів з моменту його отримання.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 23 319,03 грн., що підтверджується Актами приймання-здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку від 31.01.2009 на суму 18 699,35 грн., від 28.02.2009 на суму 4 524,50 грн. та від 31.03.2009 на суму 95,18 грн.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з платіжних доручень №№17, 18, 19, відповідачем, добровільно було сплачено позивачу 30.12.2009 - 18 699,35 грн., 30.12.2009 - 4 524,50 грн. та 30.12.2009 - 95,18 грн. на загальну суму 23 319,03 грн., тобто основний борг був погашений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, отже, в зазначеній частині вимог спір врегульовано самими сторонами, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів, тому у цій частині вимог, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а сплачене позивачем державне мито, у даному випадку в сумі 233,19 грн. та 197,38грн. - ІТЗ, відповідно до ст.. 49 ГПК України, покладається на відповідача (див. п.3.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зі змінами та доповненнями президії Вищого господарського суду України).
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову у частині стягнення з відповідача 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних з простроченої суми, а тому у цій частині вимог рішення підлягає скасуванню, відповідно до ч.3 ст. 103 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в позові в зазначених частинах вимог, враховуючи наступне:
Київський апеляційний господарський суд своїми ухвалами зобов'язував позивача надати додаткові докази: докази надсилання позивачем відповідачу рахунків за надані позивачем послуги, які є підставою для проведення розрахунків, що передбачено п. 4.3 Договору №117/06 від 18.04.2006 про надання послуг кур'єрського зв'язку; письмові пояснення щодо терміну дії Договору, відповідно до умов п.6.2 Договору №117/06 від 18.04.2006 про надання послуг кур'єрського зв'язку та зобов'язував відповідача надати банківські виписки по особовому рахунку, на підтвердження погашення суми основного боргу та письмові докази, на підтвердження дати фактичного отримання від позивача рахунків - фактур №81051 від 31.01.2009 на суму 18699,35 грн., №81859 від 28.02.2009 на суму 4524,50 грн., №82744 від 31.03.2009 на суму 95,18 грн., за якими відповідачем була повністю погашена сума основногоборгу 30.12.2009, відповідно до платіжних доручень №19 від 30.12.2009 на суму 95,18 грн., №17 від 30.12.2009 на суму 18699,35 грн., №18 від 30.12.2009 на суму 4524,50 грн.
Позивачем вимоги ухвал Київського апеляційного господарського суду не були виконані.
Відповідачем було надано до апеляційного суду копії: платіжних доручень №№ 19 від 30.12.2009 на суму 95,18 грн., 17 від 30.12.2009 на суму 18699,35грн., 18 від 30.12.2009 на суму 4 524,50 грн., рахунків №№ 81051від 31.01.2009, 81859 від 28.02.2009, 82744 від 31.03.2009, витяг з книги вхідної кореспонденції товариства (оригінали були оглянуті в судовому засіданні).
Як вбачається з наданих документів, відповідач оплатив надані йому послуги 30.12.2009, коли були отримані від позивача рахунки, що передбачено п. 4.2 Договору, даний факт підтверджено відміткою вхідної кореспонденції № 440 від 30.12.2009 на рахунках №№ 81051від 31.01.2009, 81859 від 28.02.2009, 82744 від 31.03.2009, які були направлені відповідачу кур'єрською службою доставки та витягом з книги вхідної кореспонденції товариства, де зазначений той же вхідний номер надісланих рахунків.
Зважаючи на не направлення своєчасно позивачем відповідачу рахунків на оплату наданих послуг за (січень, лютий, березень) 2009 p., момент оплати даних послуг (момент виконання грошового зобов'язання) відповідно до п. 4.2 та п.4.3 Договору на момент пред'явлення позову 04.12.2009, ще не настав, а тому скаржником не могло бути порушено терміну виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
В зв'язку з чим, відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних, які перераховані на суму 23319,03 грн., що не є простроченою, у розумінні умов п.п.4.2, 4.3 Договору, тому в задоволенні даної частини позову слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з правовою позицією скаржника, що оскаржуване рішення прийнято у першому ж судовому засіданні, що унеможливило суд, відповідно до вимог ст.. 43 ГПК України повно та всебічно з'ясувати всі обставини, які мають значення для справи, та здійснити повноту оцінки доказів, тобто суд зобов'язаний був дослідити, й оцінити у судовому процесі всі зібрані у справі докази, які є допустимими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою.
Рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних з простроченої суми з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині вимог, в частині припинення провадження рішення є обґрунтованим, тому залишається без змін.
Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, при задоволенні позову - на відповідача.
Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Лексфор” на рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №18/25 скасувати в частині стягнення з відповідача 2 723,69 грн. - пені, 1 328,42 грн. - інфляційних, 510,46 грн. - 3% річних з простроченої суми та відмовити у позові у цій частині вимог.
В решті частини рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КСД - Київ” (01032, м.Київ, вул.. Вокзальна, 1-7, код 32253282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Лексфор” (01004, м.Київ, вул.. Пушкінська, 20, оф.43, код 33839333) 22,81 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
4. Матеріали справи №18/25 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді