Постанова від 07.07.2010 по справі 34/151

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2010 № 34/151

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Матірка В.В. (довіреність № 3588-1 від 05.07.2010 р.)

від відповідача - Кокольський С.І. (довіреність № 14/11.5.2 від 16.01.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2010

у справі № 34/151 ( .....)

за позовом Державної іпотечної установи

до ВАТ ВТБ Банк

про стягнення штрафу в сумі 6800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про стягнення з останнього 6800 грн. штрафу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених п. 3.3. Договору відступлення права вимоги № 1895/08.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. у справі № 34/151 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що відповідач належним чином виконав зобов'язання, передбачені п. 3.3. Договору відступлення права вимоги № 1895/08. Крім того, судом першої інстанції наголошено на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідачем не було вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.09.2008 р. між сторонами по справі укладено Договір відступлення права вимоги № 1895/08 (далі - Договір), за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв всі права вимоги за: договором про іпотечний кредит між Банком та Кочаником Дмитром Олександровичем (далі - Позичальник) №0794SК від 02.04.2008 р. (далі - Кредитний договір); іпотечним договором між Банком і Кочаником Дмитром Олександровичем, Кочаником Олександром Юрійовичем, Кочаник Євгенією Олександрівною, Кочаник Ольгою Миколаївною (далі - Іпотекодавці) № б/н від 02.04.2008 р., посвідчений Тиводар Н.І., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу зареєстрованого в реєстрі №580 від 02.04.2008 р. (далі - Договір іпотеки), який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору; договором поруки між Банком, Позичальником і Кочаником Олександром Юрійовичем (далі - Поручитель) №0794-1 Р від 02.04.2008 р. (далі - Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності); договором поруки між Банком, Позичальником і Кочаник Євгенією Олександрівною (далі - Поручитель) №0794-2Р від 02.04.2008 р. (далі - Договір поруки), який виступає в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (за наявності).

В силу п. 2.1. Договору, п.1.1. Договору набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору та його нотаріального посвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи, даний Договір було посвідчено 18.09.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстровано в реєстрі за №1891.

Згідно п. 3.3 Договору не пізніше наступного робочого дня з дня набрання чинності п. 1.1 цього договору Банк здійснює заходи щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру іпотек. Відповідна виписка з Державного реєстру іпотек у п'ятиденний строк надсилається Банком на адресу Установи Рекомендованим листом.

Відповідно до п. 6.7. Договору, у разі невиконання Банком своїх зобов'язань, передбачених п.3.2 та 3.3 цього Договору Банк сплачує Установі штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, позивач нарахував Банку штраф за період з 11.02.2009 р. до 22.03.2009 р., тобто за 40 днів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні вимоги позивача, враховуючи наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обтяження об'єкту нерухомого майна іпотекою, та зміни обтяження об'єкту нерухомого майна здійснюються відповідно до Закону України «Про іпотеку» та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410 «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» (далі - Порядку). На підставі вказаних документів була розроблена Інструкція про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек. Згідно вказаної Інструкції, внесення змін до державного реєстру іпотек здійснюється на підставі подання відповідною особою повідомлення за затвердженою формою.

Згідно тверджень відповідача, повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою щодо внесення змін по Договору було подано нотаріусу вчасно і особисто в руки під час підписання Договору.

Крім того, 18.09.2008 р. між Банком та Установою крім даного Договору було укладено ще 10 договорів відступлення права вимоги, в день підписання яких Банком було подано 11 повідомлень про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, в тому числі і по цьому договору. Усі зазначені повідомлення були зареєстровані нотаріусом протягом 18.09.2008 р. -19.09.2008 р.

Отже, на думку відповідача, це додатково підтверджує, що по Договору Банком було подано нотаріусу відповідне повідомлення саме 18.09.2008 р., оскільки Банку не було необхідності залишати підготовку даного повідомлення на іншу дату, окремо від інших 10 договорів.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації іпотек» внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

У вказаному Порядку міститься визначення реєстраторів, під якими розуміються державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

В матеріалах справи наявна відповідь на судовий запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. за вих. №20/04/2010, з якої вбачається, що саме 18.09.2008 р. Банком було подане повідомлення про реєстрацію змін обтяжень нерухомого майна іпотекою в зв'язку з укладанням договору, посвідченого ним 18.09.2008 р. за реєстровим №1891.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку про внесення до Реєстру запису про обтяження майна іпотекою та/або реєстрацію заставної реєстратор видає іпотекодержателю або уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає іпотекодавцю.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач вжив заходів щодо внесення змін до Державного реєстру іпотек, як того вимагає Закон України «Про іпотеку» та Порядок, а відтак позовні вимоги Установи судом правомірно визнані необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції наголосив на тому, що строк позовної давності минув, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким твердженням відповідача та вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

В силу п. 6.7. Договору, у разі невиконання Банком своїх зобов'язань, передбачених п. п. 3.2., 3.3. Договору, Банк сплачує Установі штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, передбачений Договором штраф, у відповідності до ст. ст. 546, 549 ЦК України за своєю правовою природою є пенею.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України позивач, у випадку невиконання Банком свого зобов'язання за Договором мав право нарахувати штраф (пеню) за період з 19.09.2008 р. до 18.03.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 6 800 грн. 17.02.2010 р., що підтверджується внутрішнім штампом Господарського суду м. Києва.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що строк, протягом якого позивачем могла бути заявлена вимога про стягнення штрафу (пені) у межах строку позовної давності почався з 17.02.2009 р. до 18.03.2009 р.

Отже, на момент звернення позивача з указаним позовом до суду (17.02.2010 р.), строк позовної давності сплинув.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. у справі № 34/151 залишити без змін.

Справу № 34/151 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

12.07.10 (відправлено)

Попередній документ
12015653
Наступний документ
12015655
Інформація про рішення:
№ рішення: 12015654
№ справи: 34/151
Дата рішення: 07.07.2010
Дата публікації: 05.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір