01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2010 № 17/116
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача (за позовом третьої особи) - не з'явився
від відповідача-1 (за позовом третьої особи) - Суходольська Л.В. (дов.№28 від 05.02.2008 р.)
від відповідача-2 (за позовом третьої особи) - не з'явився
від третьої особи (за позовом третьої особи) - Порайко А.М. (дов. №220/422/д від 13.11.2009 р.)
від прокуратури - Сукач В.В. (посвідчення №781 від 25.06.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Патріаком"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2009
у справі № 17/116 ( .....)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський проектний інститут"
до ТОВ "Творча архітектурна майстерня "Віталій Васягін"
третя особа позивача
третя особа відповідача Міністерство оборони України
ТОВ "Патриаком"
про стягнення 1073876,00 грн.
за участю Військової прокуратури Київського гарнізону
у справі №17/116
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони
України “Львівський проектний інститут”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Творча
архітектурна майстерня „Віталій Васягін”
за участю третіх осіб: 1) Міністерство оборони України
2) Товариство з обмеженою відповідальністю
„Патріаком”
про стягнення 1073876,00 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Творча
архітектурна майстерня „Віталій Васягін”
до Державного підприємства Міністерства оборони
України “Львівський проектний інститут”
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 261565,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з доданими до неї документами, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Патріаком” без розгляду. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Патріаком” державне мито в розмірі 80,00 грн., перераховане платіжним дорученням №1488 від 04.09.2009 р., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., сплачені платіжним дорученням №1489 від 04.09.2009 р.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 16.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Патріаком” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116, в якій просить вказану ухвалу скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Підставою для скасування ухвали суду ТОВ „Патріаком” зазначило порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку третьої особи - ТОВ „Патріаком” подана ним позовна заява відповідає приписам ст. 26 ГПК України, оскільки позов заявлено про визнання недійсним правочину, на підставі якого виник спір, а отже правочин є предметом розгляду у справі №17/116. Крім того, в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних підстав для повернення позовної заяви без розгляду, визначених ст. 63 ГПК України.
В судове засідання апеляційної інстанції 05.07.2010 р. представники третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відповідача-2 (за позовом третьої особи) не з'явились.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відповідача-2 (за позовом третьої особи).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.07.2010 р. представник відповідача-1 (за позовом третьої особи) заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 - без змін, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.07.2010 р. представник третьої особи (за позовом третьої особи) заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 - без змін, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.07.2010 р. представник прокуратури заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 - без змін, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-1 (за позовом третьої особи), третьої особи (за позовом третьої особи), прокуратури, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Творча архітектурна майстерня „Віталій Васягін” про стягнення 1073876,00 грн., в тому числі 896739,00 грн. основного боргу за Договором №117/07 від 28.08.2007 р., пені в сумі 73115,00 грн., втрат від інфляції в сумі 104022 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено розгляд справи, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ „Патріаком”.
12.05.2009 р. до місцевого господарського суду надійшов зустрічний позов ТОВ „Творча архітектурна майстерня „Віталій Васягін” до Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут”, третя особа: ТОВ „Патріаком” про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут” передати проектну документацію в обсягах та на умовах визначених Договором №117/07 від 28.08.2007 р. та стягнення 261565,00 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 р. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.
14.09.2009 р. до місцевого господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Патріаком” про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт №117/07 від 28.08.2007 р., укладеного між ТОВ „Творча архітектурна майстерня „Віталій Васягін”, Державним підприємством Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Патріаком” з додатковими угодами від 07.03.2008 р. №1, №2 від 22.04.2008 р., №3 від 04.09.2008 р. та зі всіма додатками недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з доданими до неї документами, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Патріаком” без розгляду.
Оскаржувана ухвала суду мотивована тим, що позовна заява третьої особи не відповідає приписам ст. 26 ГПК України, оскільки позовні вимоги заявлені нею на зовсім інший предмет спору, ніж є у справі №17/116.
Відповідно до ч.1 ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.
У контексті вищевказаної статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору за первісним позовом у справі №17/116 є стягнення з відповідача заборгованості за договором №117/07 від 28.08.2007 у розмірі 896739,00 грн., пені у розмірі 73115 грн., інфляційних втрат в сумі 104022 грн ; за зустрічним позовом - зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський проектний інститут” передати проектну документацію в обсягах та на умовах, визначених договором №117/07 від 28.08.2007 р. та стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський проектний інститут” пені в розмірі 261565,00 грн.
Предметом спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Патріаком” - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору є визнання недійсним договору на виконання проектних робіт №117/07 від 28.08.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Творча архітектурна майстерня „Віталій Васягін”, Державним підприємством Міністерства оборони України „Львівський проектний інститут” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Патріаком” з додатковими угодами від 07.03.2008 року №1, №2 від 22.04.2008 року, №3 від 04.09.2008 року та зі всіма додатками недійсним.
Отже, подана до суду позовна заява третьої особи не відповідає приписам ст.26 ГПК України, оскільки позовні вимоги заявлені нею на зовсім інший предмет спору, ніж є у справі №17/116, а тому вона підлягає поверненню.
Вирішення питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами здійснюється за загальними правилами прийняття позову до розгляду, тобто суд має право у випадках, передбачених ст.62 ГПК України, відмовити у прийнятті позовної заяви або на підставі ст. 63 ГПК України повернути позовну заяву.
Виходячи зі змісту п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовна заява третьої особи із самостійними вимогами підлягає поверненню, в зв'язку з порушенням правил поєднання позовних вимог, однак судом першої інстанції помилково не вказано на підставі якої правової норми повернуто позовну заяву третьої особи ТОВ „Патріаком”.
Частиною 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частина 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України конкретизує норму щодо скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду з підстав порушення або неправильного застосування норм процесуального права. Такі порушення можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Колегія суддів зазначає про те, що вирішення питання про те, чи призвело порушення норм процесуального права до прийняття неправильного рішення (ухвали), залежить від обставин конкретної справи, і суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати склад процесуального порушення, причинний зв'язок між порушенням і його наслідками. У випадку, якщо судом допущено незначні процесуальні порушення, які не вплинули і не могли вплинути на висновок суду, вони не є підставою для скасування рішення (ухвали).
Враховуючи викладене, оцінюючи склад процесуального порушення, причинний зв'язок між порушенням і його наслідками, колегія суддів вважає, що допущені місцевим господарським судом незначні процесуальні порушення (не зазначення на підставі якої правової норми повернуто позовну заяву третьої особи), не вплинули і не могли вплинути на висновок суду, а тому вони не є підставою для скасування ухвали.
Отже, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Патріаком” залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. у справі №17/116 залишити без змін.
Матеріали справи №17/116 повернути до Господарського суду міста Києва
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
08.07.10 (відправлено)