01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.07.2010 № 36/20
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Євграфової Є.П.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Абріль-Студіо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010
у справі № 36/20 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво"
до Шевченківська районна у м. Києві рада
Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
ТОВ "Абріль-Студіо"
третя особа позивача
третя особа відповідача Українська універсальна товарна біржа
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
ТОВ "Українська книга"
про визнання недійсними торгів та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2010 р. по справі № 36/20 клопотання ТОВ “Книгарня “Сяйво” задоволено; заяву Прокуратури м. Києва про забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті накладено арешт на не- житлові приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 29), (в літ А), загальною площею 363,8 кв.м., які знаходяться за адресою : м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 6. В іншій частині в задоволенні заяви Прокуратури м. Києва щодо забезпечення позову відмовлено, тощо.
Не погоджуючись із згаданою ухвалою, відповідач 3 оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при винесенні ухвали місцевим судом не встановлено, які саме права та охоронювані законом інтереси позивача може бути порушено у разі невжиття заходів забезпечення позову,як і відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу скасувати за наведених в апеляційній скарзі підстав. Представники відповідача 1 та третьої особи 3 підтримали позицію апелянта по справі.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак ухвалу місцевого суду як підставну й обґрунтовану залишити без змін. Прокурор також заперечив проти задоволення апеляційної скарги й просив ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Представники відповідача 2 та третьої особи 1, 2 в жодне судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи їх повідомлено належно, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1, 3 та третьої особи 1, 2, прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, при винесенні ухвали місцевий суд посилався на положення ст. 66 ГПК України, згідно яких господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною іншими особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову у відповідності до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 02-5/611 від 23.08.1994р. є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відповідно до листа Верховного Суду України «Практика розгляду судами корпоративних спорів» від 01.08.2007р. при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду. Господарським судам при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову необхідно враховувати, що такі заходи мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснення відповідачу певних дій.
Розглянувши клопотання позивача та заяву прокурора про забезпечення позову, місцевий суд вважав, що клопотання позивача підлягає задоволенню, а заява прокурора - частковому задоволенню, зокрема : в частині накладення арешту на нсжитлові приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 29), (в літ А) загальною площею 363,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 6, оскільки невжиття заходів по забезпеченню даного позову може порушити майнові права та охоронювані законом інтереси позивача. В іншій частині задоволення заяви прокурора місцевий суд відмовив, оскільки забезпечення безперешкодного доступу ТОВ "Книгарня "Сяйво" та директора товариства - Лазуткіної А.А., яка є фізичною особою, до вказаних нежитлових приміщень та майна, що знаходиться в них суперечить положенням ст. 67 ГПК України, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду немає.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Абріль- Студіо” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 20.05.2010 р. по справі № 36/20 - без змін.
Матеріали справи № 36/20 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді Євграфова Є.П.
08.07.10 (відправлено)