01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2010 № 15/46
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Євграфової Є.П.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Піастрелла"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2010
у справі № 15/46 ( .....)
за позовом ТОВ Виробниче об"єднання "Шахтобуд"
до ЗАТ "Піастрелла"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 448878,93 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. по справі № 15/46 позов задоволено частково : з ЗАТ “Піастрелла” стягнуто на користь ТОВ “Шахтобуд” 286 218.50 грн. основного боргу, 30 000 грн. пені, 33 428,96 грн. інфляційних нарахувань, 15 864,77 грн. 3 % річних, 4 134,97 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено; відмовлено в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ЗАТ “Піастрелла”; повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Шахтобуд” 6 294,41 грн. зайво сплаченого держмита.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив змінити в частині задоволених позовних вимог шляхом вирішення питання про відстрочення виконання рішення строком на шість місяців. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення на шість місяців в зв'язку зі складним фінансовим становищем відповідача, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення змінити в частині задоволених позовних вимог шляхом вирішення питання про відстрочення виконання рішення строком на шість місяців за наведених в апеляційній скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 30.12.2009 р. ТОВ “Шахтобуд” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ “Піастрелла” про стягнення 286 218,50 грн. основного боргу, 113 366,70 грн. пені, 33 428,96 грн. інфляційних збитків, 15 864,77 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 24.02.2009 р. між сторонами укладено Договір поставки № П/09-23 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов'язувався продати, а відповідач купити глину марки В2415 в кількості 677 тон за ціною 204 грн. за тону в т.ч. ПДВ - 34,00 грн. на умовах FCA (ст. Кондратівка Донецької з/д).Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, а саме в період з 01.03.2009 р. по 27.05.2009р. відвантажив на адресу відповідача товар в кількості 4734,8т на загальну суму 965 899,20 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та видатковими накладними. Відповідно до умов п. 5.2. Договору відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару на підставі виставленого позивачем відповідного рахунку на оплату. Датою відвантаження вважається дата календарного штемпеля станції відправлення в залізничній накладній про приймання товару до перевезення. Відповідач своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару у повному обсязі не виконав. 10.12.2009 р. між позивачем, відповідачем та ТОВ "Голден Тайл" укладено договір про заміну боржника в зобов'язанні (переведення боргу) № 83, за умовами якого відповідач є кредитором по відношенню до ТОВ "Голден Тайл" та ТОВ "Голден Тайл" є боржником по відношенню до відповідача за грошовим зобов'язанням по оплаті поставлених керамічних виробів (керамограніту) в сумі 686 528,48 грн., що виникли на підставі Договору поставки № 33-ГТК-09 від 08.05.2009 р. Позивач згідно договору переведення боргу № 83 від 10.12.2009 р. замінив ТОВ "Голден Тайл" у цьому грошовому зобов'язанні, а відповідач не заперечував проти такої заміни. 10.12.2009 р. між сторонами укладено договір № 84 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 686 528,48 грн. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за поставку товару за Договором складає 279 370,72 грн. У відповідності до п. 5.3. Договору відповідач зобов'язувався компенсувати позивачу його затрати на транспортування товару залізничним транспортом у виді 100% попередньої оплати. Відповідачу було надано для оплати компенсування затрат на транспортування товару відповідні рахунки позивача на загальну суму 356970,32 грн. Відповідач виконав свої зобов'язання щодо компенсації затрат позивача на транспортування товару частково в сумі 350 122,54 грн., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за транспортування товару за Договором складає 6 847,78 грн. Станом на день подачі позову сума основного боргу відповідача складає 286 218,50 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.03.2010 р. Крім цього, позивач просив на підставі п. 6.2 Договору стягнути пеню в розмірі 113 366,70 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційні збитки в розмірі 33 428,96 грн., 3 % річних в розмірі 15 864,77 грн., тощо.
До матеріалів справи долучено письмові пояснення відповідача до матеріалів справи, згідно яких відносини між сторонами існували до укладення Договору, тому є позадоговірними, а відтак нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним. Крім цього, відповідач просив при прийнятті рішення врахувати його складне фінансове становище та відстрочити виконання рішення на певний строк, тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 286 218.50 грн. основного боргу, 30 000 грн. пені, 33 428,96 грн. інфляційних нарахувань, 15 864,77 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що позивач на виконання умов Договору в період з 01.03.2009 р. по 27.05.2009 р. відвантажив на адресу відповідача товар в кількості 4734,8 т на загальну суму 965 899,20 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та видатковими накладними. 10.12.2009 р. між сторонами укладено договір № 84 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 686 528,48 грн. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за поставку товару за Договором складає 279 370,72 грн.
У відповідності до п. 5.3. Договору відповідач зобов'язувався компенсувати позивачу його затрати на транспортування товару залізничним транспортом у виді 100 % попередньої оплати. Відповідачу було надано для оплати компенсування затрат на транспортування товару відповідні рахунки позивача на загальну суму 356 970,32 грн. Відповідач виконав свої зобов'язання щодо компенсації затрат позивача на транспортування товару частково в сумі 350 122,54 грн., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за транспортування товару за Договором складає 6 847,78 грн. Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача становить 286 218,50 грн., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.03.2010 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
З врахуванням викладеного, місцевий суд дійшов до висновку, що відповідачем порушено умови Договору щодо оплати товару та компенсації за перевезення товару, а також положення ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 286 218,50 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, місцевий суд вважав підставним стягнення за розрахунком позивача 33 428,96 грн. інфляційних нарахувань та 15 864,77 грн. три проценти річних від простроченої суми.
В зв'язку з простроченням платежу за отриманий товар позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 77 984,58 грн., однак на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій (ч. 1 ст. 233 ГК України). Відповідно до п. 3 ст. 83 ГК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Місцевий суд, врахувавши надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання відповідачем зобов'язання за Договором, вважав за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 30 000 грн., тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду немає.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Піастрелла” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. по справі № 15/46 - без змін.
Матеріали справи № 15/46 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді Євграфова Є.П.
08.07.10 (відправлено)