01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2010 № 14/195
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Груп-7"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.04.2010
у справі № 14/195 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Груп-7"
до ТОВ "УніКредит Лізинг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року у справі №14/195 винесено ухвалу про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року у справі №14/195 про припинення провадження у справі та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010р. у справі №14/195, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року у справі №14/195 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Представник відповідача у судове засідання 29.06.2010 року не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний Господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено Господарським судом міста Києва і вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Квант Груп-7” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Унікредит Лізинг” укладено договір фінансового лізингу № 834-LD.
Порядок вирішення спорів встановлений в п. 15.2 вищевказаного Договору, відповідно до якого всі спори та/або розбіжності, які можуть виникнути за цим Договором чи у зв'язку з ним, вирішуються остаточно в Міжнародному Комерційному Арбітражному Суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до Регламенту цього суду та чинного законодавства України. Арбітраж повинен проводитись в місті Києві, Україна, українською мовою. Рішення вищезазначеного суду буде остаточним та обов'язковим для сторін. Вищевказане положення не виключає права Лізингодавця звернутися до суду або господарського суду відповідної юрисдикції для вирішення спору згідно з відповідним процесуальним законодавством.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань ( ч. 5 ст. 55). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене ( ч. 2 ст. 22, ст. 64).
Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду та судовий захист.
Відповідно до Закону України „Про третейські суди”, третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та ( або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим законом, для вирішення спорів, що виникають з цивільних та господарських правовідносин.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності й не є здійсненням правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України „Про третейські суди” до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 7 ст. 6 Закону України „Про третейські суди” третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується „судом”, „у судовому порядку”, „ на підставі рішення суду” тощо, слід вважати, що йдеться про державні суди. Отже, відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про третейські суди”, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
Зупиняючи провадження у справі Господарський суд міста Києва помилково не встановив, що третейський суд має право приймати до розгляду лише справи, віднесені законом до їх підвідомчості.
Оскільки позовні вимоги позивача базувались на вимозі про визнання договору фінансового лізингу недійсним, керуючись положенням ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, розгляд цих вимог можливий лише у судовому порядку.
Таким чином, посилання Господарського суду міста Києва в ухвалі 23.04.2010 року у справі №14/195, на п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу зупинення провадження у справі є безпідставним.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Квант Груп-7” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року у справі №14/195 скасувати.
3. Матеріали справи №14/195 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
30.06.10 (відправлено)