01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.06.2010 № 32/223
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Черкашіна Ю.Ю., дов. від 23.04.2009
від відповідача : Мельник В.І., дов. від 20.08.2009
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Мельник В.І., дов. № 924 від 22.06.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут глибинної психології"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.04.2010
у справі № 32/223 ( .....)
за позовом ТОВ "Мастер Клас"
до Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут глибинної психології"
третя особа позивача
третя особа відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і статуту, та повернення внеску до статутного фонду у сумі 287849,61 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Клас” (далі-позивач) до Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” (далі-відповідач), за участю третіх осіб ОСОБА_3 (далі-третя особа 1) та ОСОБА_4 (далі-третя особа 2), про визнання недійсним рішення загальних зборівзасновників і статуту відповідача та повернення внеску до статутного фонду у сумі 287849,61грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення загальних зборів засновників, оформленого протоколом №1 від 18.08.2008, та нової редакції статуту відповідача 2008 року позивач був прийнятий до складу учасників відповідача та сплатив внесок розміром 287849,61грн. до статутного фонду Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2010 у справі №2а-16801/09/2670 було визнано незаконними дії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації щодо проведення 30.03.2009 державної реєстрації змін до статуту відповідача та зобов'язано Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації змін до статуту відповідача, зареєстрованих 30.03.2005.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 за вказаним позовом порушено провадження у справі №32/223.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” в сумі 291134,11грн., що можуть знаходитись на наступних банківських рахунках: п/р 26005013226001 в Регіональному управлінні ВАТ КБ „Надра” у місті Києві, МФО 320564, п/р 26003301020947 в ВАТ „ВТБ Банк” в місті Києві, МФО 321767 або на інших банківських рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження, у всіх видах валют до вирішення господарським судом даної справи по суті. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, Позивач зазначає, що сума, на яку заявлені вимоги про стягнення, є значною і існує реальна загроза неплатоспроможності Відповідача, у зв'язку з чим заходи до забезпечення позову, у разі їх застосування, зможуть виступити, як забезпечувальний захід, та реальна гарантія виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог і не спричинить шкоду відповідачеві у зв'язку з тим, що кошти, на суму яких заявлено позовні вимоги, є коштами позивача, наданими відповідачу як внесок у статутний фонд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: з метою забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу в сумі 291134,11грн., що можуть знаходитись на наступних банківських рахунках: п/р 26005013226001 в Регіональному управлінні ВАТ КБ „Надра” у місті Києві, МФО 320564, п/р 26003301020947 в ВАТ „ВТБ Банк” в місті Києві, МФО 321767 або на інших банківських рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження, у всіх видах валют.
Ухвала суду обґрунтована наявністю зв'язку між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, оскільки заходи до забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача та забезпечення виконання рішення суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову.
Свої вимоги відповідач обґрунтовує відсутністю підстав для вжиття заходів до забезпечення позу та відсутністю підстав вважати, що право позивача порушено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.06.2010.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, оформлене протоколом №1 від 18.08.2008; визнано недійсною нову редакцію Статуту Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, зареєстровану Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2009, номер запису 10701050003001350; стягнуто з відповідача на користь позивача 287849,61грн. внеску до статутного фонду Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, 3048,50грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог, оскільки дії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації щодо проведення 30.03.2009 державної реєстрації змін до статуту відповідача було визнано незаконними у судовому порядку, отже рішення загальних зборів засновників відповідача, оформлене протоколом №1 від 18.08.2008, та нова редакція статуту відповідача, зареєстрована 30.03.2009, підлягають визнанню недійсними. Враховуючи вищезазначене, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) відповідач зобов'язаний повернути позивачеві грошовий внесок останнього у розмірі 287849,61грн.
Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 та просив скасувати зазначене рішення, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: визнати недійсною нову редакцію Статуту Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, зареєстровану Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2009, стягнути з відповідача на користь позивача 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнути з позивача на користь відповідача 1481,75грн. державного мита; в частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, оформлене протоколом №1 від 18.08.2008 та стягнення 287849,61грн. внеску до статутного фонду Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що судом порушено вимоги статті 77 Господарського процесуального кодексу (далі-ГПК України), оскільки справу розглянуто без участі третіх осіб. Відповідач заперечує проти застосування судом до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України та наполягає на застосуванні до спірних правовідносин статті 54 Закону України „Про господарські товариства”, виходячи з положень якої право позивача на момент розгляду справи, щодо повернення частки в статутному фонді, не порушено і в цій частині позов є безпідставним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 23.06.2010.
У судове засідання 23.06.2010 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2 ОСОБА_4 . Представник відповідача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах відповідача. Представник позивача проти апеляційних скарг відповідача заперечив посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень у даній справі.
У наданому суду відзиві на апеляційні скарги, позивач зазначив, що матеріалами справи доведено факт порушення законних прав позивача, оскільки станом на момент прийняття рішення, відповідач не повернув позивачеві внесок у розмірі 287849,61грн. до статутного фонду відповідача, а момент виникнення обов'язку відповідача повернути позивачеві внесок до статутного фонду відповідача не обмежений в часі та настав внаслідок визнання незаконною державної реєстрації Статуту та недійсності рішення загальних зборів засновників і Статуту. Позивач наполягає на законності дій суду щодо вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог є співрозмірним та пов'язаним з предметом позовних вимог. Вжиті заходи до забезпечення позову не встановлюють будь-яких заборон та обмежень щодо розпорядження відповідачем іншим належним йому майном та грошовими коштами.
Третя особа 1 ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте повноважних представників у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася. При цьому, зазначеними ухвалами Київський апеляційний господарський суд довів до відома учасників судового процесу, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Крім того, слід зазначити, що вищезазначеними ухвалами додаткові докази у третіх осіб витребувано не було, а було лише зобов'язано надати письмово та нормативно обгрунтовані пояснення щодо обставин, викладених в апеляційних скаргах, тобто висловити свою позицію щодо апеляційних скарг.
Оскільки, третя особа 1 була належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка представників учасників судового процесу не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони (третьої особи), Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційних скарг по суті в судовому засіданні 23.06.2010.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,
Рішенням загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, що оформлене протоколом №1 від 18.08.2008, позивача було прийнято до складу засновників відповідача, збільшено статутний фонд Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” за рахунок внесків засновників та перерозподілено частки у статутному фонді відповідача між засновниками і затверджено нову редакцію статуту Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”, що зареєстрована Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.03.2009, запис №10701050003001350.
Таким чином, за новою редакцією статуту позивач володів 51% у статутному фонді відповідача, що складає 287849,61грн., учасник ОСОБА_3 володів 15% у статутному фонді відповідача, що складає 84661,65грн., учасник ОСОБА_4 володіла 34% у статутному фонді відповідача, що складає 191899,74грн.
Платіжним дорученням №316 від 19.08.2008 підтверджується сплата позивачем 287849,61грн. грошового внеску до статутного фонду відповідача. Володіння позивачем часткою 51% статутного фонду відповідача в розмірі 287849,61грн. підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.04.2010.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у справі №2а-16801/09/2670 було визнано незаконними дії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації щодо проведення 30.03.2009 державної реєстрації змін до статуту відповідача та зобов'язано Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації змін до статуту відповідача, зареєстрованих 30.03.2009.
Підставами для прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у справі №2а-16801/09/2670 стало те, що для проведення державної реєстрації змін до статуту відповідача органу державної реєстрації мали бути надані зміни до статуту, затверджені рішенням вищого колегіального органу громадського самоврядування відповідача, тоді як рішення зборів засновників про затвердження змін не може бути підставою для вчинення реєстраційних дій.
Рішення загальних зборів засновників є юридичною формою рішень вищого органу управління суб'єкта господарювання, що спрямоване на створення певних правових наслідків та регулювання певних правовідносин. Тому за своєю правовою природою рішення загальних зборів засновників є актом. Невідповідність акту вимогам чинного законодавства та/або визначеній компетенції органу, який видав цей акт, є підставами для визнання акта недійсним.
Відповідно до статутних документів та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є вищим навчальним закладом. Спеціальним законом, що встановлює вимоги до установчих документів вищого навчального закладу та порядку внесення змін до них, є Закон України „Про вищу освіту”.
Закон України „Про вищу освіту” передбачає наступний порядок прийняття рішення про затвердження статуту вищого навчального закладу, а також внесення змін до нього. Власник (власники) вищого навчального закладу розробляє статут вищого навчального закладу (стаття 21 Закону України „Про вищу освіту”). Вчена рада вищого навчального закладу подає до вищого колегіального органу громадського самоврядування проект статуту, а також змін і доповнень до нього (стаття 34 Закону України „Про вищу освіту”). Вищий колегіальний орган громадського самоврядування (загальні збори (конференція) трудового колективу) за поданням вченої ради вищого навчального закладу приймає статут вищого навчального закладу, а також вносить зміни до нього (стаття 37 Закону України „Про вищу освіту”).
Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прийняття загальними зборами засновників рішення №1 від 18.08.2008 про внесення змін до статуту та затвердження нової редакції статуту без рішення вищого колегіального органу громадського самоврядування (загальних зборів (конференції) трудового колективу) відповідача суперечить вищевикладеним положенням Закону України „Про вищу освіту”, а тому рішення загальних зборів засновників відповідача, що оформлене протоколом №1 від 18.08.2008, та нова редакція статуту відповідача, що зареєстрована 30.03.2009, підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Приведені положення законодавства застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Аналогічні правові наслідки визначені статтею 208 Господарського кодексу України (далі-ГК України), якою передбачено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.
Як вже було зазначено, позивач сплатив грошовий внесок в розмірі 287849,61грн. у статутний фонд відповідача на підставі рішення загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” від 18.08.2008 та нової редакції статуту відповідача.
Оскільки державна реєстрація 30.03.2009 змін до статуту відповідача визнана незаконною в судовому порядку, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підстава сплати позивачем грошового внеску 287849,61грн. до статутного фонду відповідача відпала.
Судова колегія також вважає правильною позицію місцевого господарського суду щодо недійсності зобов'язання позивача здійснити внесок в грошовій сумі 287849,61грн. до статутного фонду відповідача, яке виникло на підставі рішення загальних зборів засновників відповідача від 18.08.2008 та нової редакції статуту відповідача, які підлягають визнанню недійсними через невідповідність Закону України „Про вищу освіту”
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що відповідач володіє грошовим внеском позивача в сумі 287849,61грн. без достатніх правових підстав. Підстава набуття відповідачем внеску позивача до статутного фонду відпала у зв'язку з визнанням незаконними дій Печерської районної у місті Києві державної адміністрації щодо проведення 30.03.2009 державної реєстрації змін до статуту відповідача, а також внаслідок недійсності рішення загальних зборів засновників відповідача, що оформлене протоколом №1 від 18.08.2008, і нової редакції статуту відповідача.
З огляду на викладене та в силу статті 1212 ЦК України, статті 208 ГК України, судова колегія вважає позовні вимоги в частині повернення відповідачем позивачу грошового внеску останнього у розмірі 287849,61грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, судовою колегією критично оцінено доводи відповідача щодо відсутності підстав визнання недійсними спірних рішень загальних зборів та нової редакції статуту відповідача, оскільки вони повністю спростовуються наявними доказами та матеріалами справи. Також спростовується твердження Відповідача про те, що внаслідок визнання незаконною державної реєстрації нової редакції статуту відповідача згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у справі №2а-16801/09/2670 автоматично втратили свою юридичну силу спірні рішення загальних зборів відповідача та нова редакція статуту відповідача. Спірні рішення загальних зборів відповідача та нова редакція статуту відповідача не були предметом розгляду в адміністративній справі №2а-16801/09/2670. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у справі №2а-16801/09/2670 рішення загальних зборів засновників відповідача від 18.08.2008 не вирішувалось питання про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача та нової редакції статуту відповідача. А отже, недійсність спірних рішення загальних зборів та статуту відповідача може бути встановлено лише у судовому порядку. На підставі наданих сторонами доказів та пояснень судом встановлені належні та достатні підстави для визнання недійсними спірного рішення загальних зборів та нової редакції статуту Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології”.
Київський апеляційний господарський суд також критично оцінює посилання відповідача на те, що ним прийнято рішення повернути позивачу 287849,61грн. при наявності коштів за результатами 2010 року, оскільки зазначені обставини не спростовують обставини, якими обгрунтовано позовні вимоги. В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на приписи статті 54 Закону України „Про господарські товариства”, відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. При цьому, відповідач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин статті 54 Закону України „Про господарські товариства” за правилами аналогії закону, посилаючись на статтю 8 ЦК України.
Проте, оскільки даний спір не є предметом регулювання вказаною нормою законодавства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до правовідносин, які виникли між сторонами даного спору, не можуть бути застосовані правила статті 54 Закону України „Про господарські товариства”. При цьому, слід зазначити, що положення статті 54 Закону України „Про господарські товариства” регулюють виключно порядок та правові наслідки виходу зі складу учасників господарського товариства. Матеріали справи та надані докази свідчать про те, що між сторонами відсутні правовідносини щодо виходу позивача зі складу учасників відповідача, а має місце спір зовсім іншої правової природи, пов'язаний з недійсністю рішення загальних зборів засновників і статуту відповідача та поверненням внеску до статутного фонду.
Згідно зі статтею 8 ЦК України встановлено певні правила застосування аналогії закону. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Застосування аналогії закону в даному випадку неможливо, адже спірні правовідносини врегульовані спеціальними нормами законодавства, зокрема, статтею 1212 ЦК України, статтею 208 ГК України тощо.
За таких обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами даного спору, не можуть бути застосовані правила статті 54 Закону України „Про господарські товариства” як аналогія закону.
Статтею 3 ЦК України врегульовано, що судовий захист цивільного права та інтересу є однією з загальних засад цивільного законодавства. В силу статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (стаття 20 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів наведені у статті 16 ЦК України, серед яких, в тому числі відновлення становища, яке існувало до порушення. При цьому законодавство не встановлює будь-яких обмежень, в тому числі у часі, які б на момент розгляду цієї справи перешкоджали зверненню позивача до суду за вирішенням даного спору.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки відповідачем вимоги позовної заяви не спростовано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак зазначає про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Відповідно до приписів статей 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 пункту 4 Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з заходом до забезпечення позову, про вжиття якого заявлено.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що між сторонами виникли спірні відносини щодо про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і статуту відповідача та повернення позивачеві внеску до статутного фонду у сумі 287849,61грн.
Отже, визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і Статуту відповідача є підставою для повернення позивачеві внеску до статутного фонду відповідача у сумі 287849,61грн.
Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що заходи до забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача та забезпечення виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову вжиті в рамках предмету пред'явленого позову, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову була винесена відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі з підстав передбачених статтею 104 ГПК України.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 у справі №32/223 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2010 про вжиття заходів до забезпечення позову та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 у справі №32/223 залишити без змін.
3. Матеріали справи №32/223 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді