01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.04.2010 № 21/184/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Савенко М.М. (дов. б/н від 01.07.2009);
Від відповідача: не з'явися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Трейд"
на рішення Господарського суду Чернігвської обл. від 14.01.2010
у справі № 21/184/15 ( .....)
за позовом ТОВ "Торговий дім "Наталка"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Трейд"
про стягнення заборгованості 77000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нью Трейд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „ТД „Наталка” 77000,00 грн. - боргу та судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нью Трейд” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Так, скаржник наголошує на тому, що Господарський суд Чернігівської області порушив норми ст. 77 ГПК України, а саме, він мав відкласти в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи на іншу дату, оскільки представник відповідача не з'явився у судове засідання 14.01.2010.
Відповідач також зазначає, що у позивача містяться посилання на те, що ТОВ „Нью Трейд” свої зобов'язання виконало частково на суму 22909,00 грн., а заборгованість складає 77000,00грн., однак дана суму відсутня у Акті звірки (на який посилається позивач), в зв'язку з чим невідомо, про яку суму йдеться у позовній заяві.
Крім того, скаржник вказує, що ним було здійснено оплату за товар, на підтвердження чого він до апеляційної скарги додав оригінали платіжних доручень №№ 27 від 09.12.2009, 28 від 10.12.2009, 38 від 11.12.2009, 41 від 14.12.2009, 24 від 21.12.2009, 25 від 22.12.2009, 26 від 22.12.2009, 81 від 30.12.2009 та оригінали Видаткових накладних (повернення) товару №№ ВП - 0000072 від 03.12.2009, ВП -0000073 від 03.12.2009.
Ухвалою від 22.02.2009 розгляд апеляційної скарги було призначено на 30.03.2010, в судове засідання представники сторін не з'явилися, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.04.2010 та зобов'язано сторони надати додаткові докази.
В судове засідання 20.04.2010 представник позивача з'явився, надав витребувані ухвалою від 30.03.2010 докази (банківські виписки по особовому рахунку) та повідомив, що на день розгляду апеляційної скарги відповідачем погашено борг у повному обсязі.
Представник відповідача не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Чернігівської області за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду Чернігівської області звернулося з позовом ТОВ „ТД „Наталка” до ТОВ „Нью Трейд” про стягнення заборгованості 77 000, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов'язання, а саме, не оплатив позивачу поставлений товар.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не надав, тобто не скористався наданим йому ГПК процесуальним правом щодо обґрунтування відхилення позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ „ТД „Наталка” (фірма) та ТОВ „Нью Трейд” (дистриб'ютор) укладений Дистриб'юторський договір №23/2-Д від 23.01.2009 (далі - Договір) з подальшим укладанням Додаткових угод.
Відповідно до п. 2.1 Договору фірма (позивач) на умовах, визначених даним Договором, постачає товар дистриб'ютору (відповідачу), а дистриб'ютор здійснює його пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс - листах фірми, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від фірми товару.
Право власності на партію товару переходить від фірми до дистриб'ютора в момент передачі його партії товару від фірми. Ризик випадкової загибелі або зіпсуття товару переходить до відповідача в момент, передачі йому товару (п. 2.2 Договору).
Виконуючи умови Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 99909,00грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (№№1221 від 25.09.2009 на суму 37017,00 грн., 1258 від 06.10.2009 на суму 62892,00 грн.), які підписані уповноваженими особами сторін.
В п. 4.2 Договору, який змінено Додатковою угодою від 01.06.2009 до Договору, сторони погодили, що оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистриб'ютором у безготівковій формі протягом 31 календарного дня з моменту отримання товару. Тобто, термін остаточного виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті настав 07.11.2009.
Відповідно до Акту звірки розрахунків за період з 01.11.2009 по 03.12.2009, який підписаний і завірений обома сторонами, а саме, головними бухгалтерами сторін, загальний борг відповідача перед позивачем, станом на 03.12.2009, складав 99807,96 грн. (сальдо початкове). Однак, відповідно до Видаткових накладних (повернення) товару №№ ВП - 0000072 від 03.12.2009 на суму 1890,00 грн., ВП -0000073 від 03.12.2009 на суму 10884,18 грн., відповідачем був повернутий товар на загальну суму 12774,18 грн. Враховуючи зазначене, кінцева сума боргу (сальдо кінцеве) відповідача перед позивачем станом на 03.12.2009 склала 89033,78 грн. (дана сума зазначена у Акті звірки розрахунків).
Як свідчать додані до апеляційної скарги Платіжні доручення №№ 27 від 09.12.2009 на суму 4141,78 грн., 28 від 10.12.2009 на суму 2892,00 грн., 38 від 11.12.2009 на суму 3000,00 грн., відповідачем було сплачено позивачу за поставлений товар на загальну суму 10033,78 грн., що не заперечується позивачем. Дані проплати були здійснені відповідачем до подачі позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області, в зв'язку з чим позивач не включив їх до ціни позову.
Тобто, на день подачі позовної заяви, відповідач здійснив часткову оплату за товар позивачу лише у сумі 10033,78 грн. та повернув товар на загальну суму 12774,18 грн., тобто загальна сума склала 22909,00грн., у зв'язку з чим залишок боргу склав 77000,00 грн. (99807,96 грн. (загальна сума) - 12774,18 грн. (сума за повернутий позивачу товар) - 10033,78 грн. (оплата за товар) = 77000.00 грн.). Дана сума (77000,00 грн.) є ціною позову, яку відповідач не погасив у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До Дистриб'юторський договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру правовідносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ст.. 692 ЦК України).
Як вбачається з доданих позивачем банківських виписок по особовому рахунку позивача та оригіналів платіжних доручень, відповідачем, добровільно було сплачено позивачу 14.12.2009 - 3000,00 грн., 21.12.2009 - 10000,00 грн., 22.12.2009 - 5000,00 грн., 23.12.2009 - 9000,00 грн., 30.12.2009 - 5000,00 грн. на загальну суму 32000,00 грн., тобто дана частина основного боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, отже в зазначеній частині вимог спір врегульовано самими сторонами, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів, тому у цій частині вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а сплачене позивачем державне мито, у даному випадку, відповідно до ст.. 49 ГПК України, покладається на відповідача (див. п.3.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зі змінами та доповненнями президії Вищого господарського суду України).
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову у частині стягнення з відповідача 32000,00 грн. - боргу, тому у цій частині вимог рішення підлягає скасуванню, відповідно до ч.3 ст. 103 ГПК України, з припиненням у даній частині провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судовою колегією було встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не було погашено 45000,00 грн. -основного боргу за поставлений товар, в зв'язку з чим в даній частині позову позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним не було порушено умови Договору.
Судова колегія критично оцінює посилання скаржника в апеляційній скарзі, на те, що Акт звірки (на який посилається позивач) не є належним доказом боргу відповідача перед позивачем, дане твердження є голослівним, оскільки, в даному Акті міститься сума 99807,96 грн., дана сума включає в себе 12774,18 грн. (сума за повернутий позивачу товар за Видатковими накладними (повернення) товару №№ ВП - 0000072 від 03.12.2009, ВП -0000073 від 03.12.2009). В подальшому, відповідач здійснив оплату за товар позивачу у розмірі 10033,78 грн. (оплата за товар за Платіжними дорученнями №№ 27 від 09.12.2009, 28 від 10.12.2009, 38 від 11.12.2009). Сума у розмірі 77000,00грн. (99807,96 грн. - 12774,18 грн. - 10033,78 грн.) є ціною позову. В свою чергу, до даної ціни позову позивач не включив 12774,18 грн. (сума за повернутий позивачу товар) та 10033,78 грн. (оплата за товар до пред'явлення позовної заяви).
В свою чергу, судова колегія не приймає до уваги, як доказ погашення боргу, Платіжні доручення №№ 27 від 09.12.2009, 28 від 10.12.2009, 38 від 11.12.2009 та Видаткові накладні (повернення) товару №№ ВП - 0000072 від 03.12.2009, ВП -0000073 від 03.12.2009, що долучені до апеляційної скарги, оскільки дані операції були здійснені до пред'явлення позову.
Крім того, судовою колегією були враховані банківські виписки по особовому рахунку позивача, які були надані позивачем на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2010, та Платіжні доручення №№ 41 від 14.12.2009, 24 від 21.12.2009, 25 від 22.12.2009, 26 від 22.12.2009, 81 від 30.12.2009, які були додані відповідачем до апеляційної скарги, і те, що після прийняття рішення, відповідачем була повністю погашена вся сума основного боргу.
Судова колегія погоджується з правовою позицією скаржника, що незважаючи на заявлене відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, судом першої інстанції необґрунтовано не було відкладено розгляд справи, а прийнято рішення у першому ж судовому засіданні, що унеможливило суд, відповідно до вимог ст.. 43 ГПК України повно та всебічно з'ясувати всі обставини, які мають значення для справи, та здійснити повноту оцінки доказів, тобто суд зобов'язаний був дослідити, й оцінити у судовому процесі всі зібрані у справі докази, які є допустимими.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 32000,00 грн. - основного боргу з припиненням провадження по справі у цій частині вимог, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в решті частини рішення є обґрунтованим, тому колегія суддів залишає без змін.
Керуючись п.1-1 ст. 80, ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Трейд” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 скасувати в частині стягнення з відповідача 32000,00 грн. - основного боргу та припинити провадження у справі у цій частині вимог на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в решті частини рішення залишити без змін.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2010 у справі №21/184/15 викласти в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Трейд” (14201, м. Чернігів, вул. Любецька,60, код ЄДРПОУ 33800007, р/р 2600000015305 в філії ВАТ „Укрексимбанк” м. Чернігів, МФО 353649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська,2-А, кв.60; Поштова адреса: 02140, Київ - 140, а/с 87, код ЄДРПОУ 35315770) 45000,00 грн. боргу, 770,00 грн. державного мита. 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення 32000,00 грн. - боргу - провадження у справі припинити”.
2. Господарському суду Чернігівської області при видачі наказу необхідно врахувати, що після прийняття судом 14.01.2010 рішення, відповідачем була погашена сума основного боргу в повному обсязі.
3. Матеріали справи №21/184/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді