01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.03.2010 № 26/451
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Рибар В.І. (дов. №54 від 12.01.2010)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Закарпатська продовольча група"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2009
у справі № 26/451 ( .....)
за позовом ТОВ "Закарпатська продовольча група"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 15320,44 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2009. у справі №26/451 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатська продовольча група” задоволено частково: стягнуто з ТОВ “Квіза - Трейд” на користь ТОВ “Закарпатська продовольча група” 6397 грн. 48 коп. - основного боргу, 815 грн. 28 коп. - пені, 109 грн. 90 коп. - 3% річних, 211 грн. 12 коп. - інфляційних та судові витрати.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатська продовольча група” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2009р. у справі №26/451 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Скаржник наголошує на тому, що часткове задоволення позову в рішенні мотивовано тим, що накладна №41205 від 19.12.2009р. відсутня у матеріалах справи, але позивачем у судовому засіданні 17.12.2009р. був пред'явлений оригінал накладної №41205 від 19.12.2009р.
Також, позивач зазначає, що Господарський суд м.Києва порушив норми ст. 43 ГПК України, адже до суду позивачем були надані всі докази, які у своїй сукупності фактично підтверджують вимоги до відповідача.
Ухвалою від 22.02.2010р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 30.03.2010р.
Представник позивача у судове засідання з'явився, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №7689778 від 25.02.2010р. уповноваженому представнику відповідача “Шевченко”.
Судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ “Закарпатська продовольча група”, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовною заявою ТОВ “Закарпатська продовольча група” про стягнення з ТОВ “Квіза - Трейд” 12 945,01 грн.-основного боргу, 1717,94 грн.-пені, 230,29 грн. 3% річних та 427, 20 грн. - інфляційних витрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №4600013643 від 22.06.2007р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем було здійснено поставку товару, відповідно до умов договору №4600013643 від 22.06.2007р. та Угоди 4600025335№ на загальну суму 78 579, 69 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: №№ 39303, 39306, 39311, 39315 39317 від 01.12.2008 р., №№41233, 41446 від 18.12.2008 р. №№41205, 41206 від 19.12.2008 р., № 42496 від 27.12.2008 р., №№ 234, 244 від 06.01.2009 р., №1874 від 24.01.2009р., № 3117 від 06.02.2009р. та актом звірки, підписаним головними бухгалтерами ТОВ “Закарпатська продовольча група” та ТОВ “Квіза - Трейд”.
Також, позивач зазначає, що всього в рахунок оплати за отриманий товар відповідач перерахував 65 634, 68 грн., а за отриманий товар на суму 12 945, 01 грн. відповідача не розрахувався, отже на момент пред'явлення позову борг відповідача перед позивачем складав 12 945, 01 грн.
Судова колегія повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:
22.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВК Унгвар” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатська продовольча група“ (позивачем) був укладений Договір № 4600013643 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець (ТОВ “ВК Унгвар”) зобов'язується прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
01.12.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатська продовольча група” (позивач), Товариство з обмеженою відповідальністю “ВК Унгвар” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза - Трейд” (відповідач) уклали Угоду №4600025335 про заміну сторони в Договорі поставки № 4600013643 від 22.06.2007 р. (далі - Угода), згідно якої ТОВ “ВК Унгвар” передає ТОВ “ Квіза - Трейд” (відповідачу), а останній приймає усі права та обов'язки, покладені за Договором поставки № 4600013643 від 22.06.2007 р. на ТОВ “ВК “Унгвар”.
ТОВ “Закарпатська продовольча група” (позивач) не заперечив проти переходу прав та обов'язків від ТОВ “ВК Унгвар” до ТОВ “Квіза - Трейд” (відповідача).
На виконання умов Договору поставки № 4600013643 від 22.06.2007р., згідно копій накладних, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: №39303 від 01.12.2008 р. на суму 466, 80 грн., №39306 від 01.12.2008 р. на суму 262, 26 грн., №39311 від 01.12.2008 р. на суму 109, 62 грн., №39315 від 01.12.2008 р. на суму 32, 04 грн., №39317 від 01.12.2008 р. на суму 160, 20 грн., №41233 від 18.12.2008 р. на суму 209,52 грн., №41446 від 18.12.2008 р. на суму 17 645,82 грн., №41206 від 19.12.2008 р. на суму 5188,44грн., №42496 від 27.12.2008 р. на суму 17 332, 97 грн., №234 від 06.01.2009 р. на суму 16707,36грн., №244 від 06.01.2009 р. на суму 209, 52 грн., №1874 від 24.01.2009 р. на суму 5 627, 40грн., №3117 від 06.02.2009р. на суму 8 080, 21 грн., позивач за період з 01.12.2008 р. по 06.02.2009 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 72032,16грн., а не на 78 579, 69 грн. як стверджує позивач у своїй позовній заяві.
Пунктом 4.3 Договору поставки передбачено, що Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 50 (п'ятдесяти) календарних днів з дати прийняття товару Покупцем, що вказана в накладній.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, в сумі 65 634,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 882479 від 23.03.2009 р. на суму 23 535, 31 грн., № 882478 від 23.03.2009 р. на суму 19 555, 09 грн. №885278 від 26.03.2009 р. на суму 16 916, 88 грн. та № 885490 від 27.03.2009 р. на суму 5627,40грн.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума поставленого товару позивачем, згідно копій накладних складає 72 032,16 грн., з яких відповідачем оплачено 65 634,68 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, за таких обставин, на день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складав 6 397,48 грн.
Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що відповідач не розрахувався за поставлений товар на суму 12 945, 01 грн. і посилається при цьому на накладну №41205 від 19.12.2008р., але як вбачається з переліку видаткових накладних, які перелічені в апеляційній скарзі, то за вказаною видатковою накладною відповідачу було відпущено товару на суму 6 571, 48 грн., а не на 12 945, 01 грн., як стверджує позивач в апеляційній скарзі.
Отже, в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 12 945, 01 грн. з посиланням на накладну № 41205 від 19.12.2008 р., позов є необгрунтованим, оскільки дана сума боргу за вказаною накладною не доведена належними та допустимими доказами, та дана накладна №41205 від 19.12.2008 р. взагалі відсутня в матеріалах справи, і не була надана позивачем ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 397,48 грн.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 717,94 грн., 3% річних в сумі 230, 29 грн. та інфляційних в розмірі 427, 20 грн підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Внаслідок укладення Договору поставки між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 6.6. протоколу розбіжностей до Договору поставки, за несвоєчасне виконання зобов'язань “Покупець” сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ/за період прострочення/ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Крім того, “Покупець” повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею єнеустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України), в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 815, 28 грн. (за період 27.03.2009р. по 21.10.2009р.), згідно обґрунтованого розрахунку, виконаного судом першої інстанції.
Пунктом 1 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нараховував відповідачу пеню в сумі 1 717, 94 грн., 3% річних в сумі 230,29грн. та інфляційні в розмірі 427, 20 грн. на суму боргу, яку просив стягнути в позовній заяві, а саме, 12 945,01 грн., але зазначена сума заборгованості не підтверджена наданими позивачем доказами та матеріалами справи.
Окрім того, позивач невірно визначив період, за який виникла заборгованість у відповідача.
Згідно платіжного доручення № 885490 остання оплата відповідачем за поставлений товар на суму 5 627, 40 грн. була здійсненна 27.03.2009 р., тобто заборгованість в сумі 6397,48грн. у відповідача виникла з 27.03.2009 р., а не з 19.03.2009 р., як зазначає позивач у розрахунку штрафних санкцій.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 815, 28 грн., (за період з 27.03.2009р по 21.10.2009р.), 3% річних у сумі 109, 90 грн. (за період з 27.03.2009р. по 21.10.2009р.) та інфляційних у сумі 211, 12 грн. (за період з квітня 2009р. по вересень 2009р.) обґрунтовано частково задоволені судом першої інстанції, за розрахунком, який був зроблений судом відповідно до вимог чинного законодавства.
Розрахунки штрафних санкцій, суд здійснював виходячи з суми основного боргу в розмірі 6397, 48 грн., який підтверджується матеріалами справи.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача частково, а саме: основний борг в сумі 6397,48грн., пеню в сумі 815, 28 грн., 3% річних в сумі 109, 90 грн. та інфляційних в сумі 211,12грн.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що заборгованість відповідача складає 78 579, 69 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2009р у справі №26/451 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2009р у справі №26/451 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатська продовольча група” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 26/451 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді