01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.03.2010 № 35/240
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.02.2008
у справі № 35/240 ( .....)
за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація"
до Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація
третя особа позивача Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа відповідача Шевченківська районна у м. Києві рада
про спонукання до вчинення дій
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання відповідача передати по акту ОЗ-1 нежиле приміщення площею 36,4 кв. м у будинку № 13-Б на вул. Десятинній та стягнення судових витрат.
В ході розгляду справи позивачем була подана заява від 25.10.2007 р. про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій останній просив суд винести рішення, яким зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію передати КП „Київжитлоспецексплуатація” по акту ОЗ-1 нежиле приміщення, площею 8,3 кв. м у будинку № 13-Б на вул. Десятинній в м. Києві (згідно з поверховим планом № 13 літера Б).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2008 р. у справі № 35/240 (далі - Ухвала суду) в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київжитлоексплуатація” і порушено апеляційне провадження у справі № 35/240.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 р. у справі № 35/240 повторно призначено будівельно-технічну експертизу, доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (місто Київ, вул. Велика Житомирська, 19); зупинено провадження у справі до закінчення проведення КНДІСЕ судово-економічної експертизи та отримання її висновків.
Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 22.02.2010 р. надійшов висновок будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 р. апеляційне провадження у справі поновлено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.03.2010 р.
Представник скаржника у судовому засіданні 16.03.2010 р. підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.03.2010 р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Треті особи своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання не з'явилися, будь-яких заяв або клопотань від них до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 р. № 208/1642 “Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Згідно з Додатком №1 нежилий будинок № 13-Б на вул. Десятинний, загальною площею 98,2 кв. м, віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002 р. № 347 “Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва” закріплено нежилі будинки, приміщення та окреме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва за комунальними підприємствами та організаціями на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно з додатками 1-7.
Згідно з Додатком № 1 до Розпорядження нежилий будинок (приміщення) № 13-Б на вул. Десятинний, загальною площею 98,2 кв. м, було закріплено на праві повного господарського відання за КП “Київжитлоспецексплуатація” (далі - позивач).
На виконання вищевказаного рішення Київради та розпорядження Київської міської державної адміністрації, попереднім балансоутримувачем будинку №13-Б по вул. Десятинній - ЖЕК-1005 у Шевченківському районі м. Києва, 15.11.2004 р. було передано позивачу за актом приймання-передачі ОЗ-1 № 119 від 04.11.2004 р. частину спірного будинку площею 61,8 кв. м.
Позивач посилається на те, що згідно з планом за поверхами та експлікацією до плану внутрішніх площ будинку № 13-Б по вул. Десятинній, виготовленим в 1962 році, площа будинку складає 67,6 кв. м з урахуванням спірного приміщення, яке в експлікації значиться як коридор площею 8,3 кв. м.
Згідно з планом за поверхами на будівлю літера Б на вул. Десятинній № 13, виконаним 30.08.2002 р., було проведено перепланування частини будинку та загальна площа будинку склала 61,8 кв. м без урахування спірного приміщення, площа якого становить 8,3 кв.
Таким чином, з огляду на викладене позивач вважає, що відповідачем не було передано приміщення, яке не було переплановано і згідно з поверховим планом від 1962 р. та експлікацією має площу 8,3 кв. м.
Відповідно до Рішення Київської міської ради від 24.04.2003 р. №385/545 „Про внесення змін та доповнень до рішень Київради від 29.11.2001 р. № 151/1585 та від 27.12.2001 р. № 208/1642” було доповнено п. 6, в якому відмічено, що розмірі площ будинків, споруд можуть бути уточнені на підставі обмірів БТІ.
На підставі ст. 38 ГПК України місцевим судом було здійснено запити до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна для отримання копії технічного паспорту первинної інвентаризації нежитлового будинку № 13-Б по вул. Десятинній в м. Києві.
Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна було надано копії поверхових планів будівлі за адресою: вул. Десятинна, 13, літера „Б”, виконані станом на 1968 рік та станом на 30.08.2002 р.
Згідно експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера Б по вул. Десятинній, 13, загальна площа приміщень становить 67,6 кв. м.
З журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими приміщеннями) № 13, літера Б, вулиця Десятинна, вбачається, що площа приміщень зафіксована у розмірі 61,8 кв. м.
Вищевказані обміри були здійснені у зв'язку з проведеним переплануванням приміщення, та була проведена поточна інвентаризація, згідно з якою загальна площа будинку, розташованого по вул. Десятинній, 13-Б, становить 61,8 кв. м.
Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що відповідачем було передано позивачу нежитлові приміщення будинку № 13-б по вул. Десятинній, площа яких була уточнена на підставі обмірів БТІ та становить 61,8 кв. м.
На підставі поточної інвентаризації одноповерховий нежилий будинок загальною площею 61,8 кв. м було передано відповідачем в експлуатацію позивачу, що підтверджується актом №199 від 04.11.2004 р.
З урахуванням наведеного в оскаржуваному рішенні місцевим судом зроблено висновок про те, що позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати по акту ОЗ-1 нежиле приміщення площею 8,3 кв. м у будинку №13-Б (згідно з поверховим планом № 13 літера Б) на вул. Десятинній, є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів з вказаним висновком не погоджується, виходячи за наступного.
Як зазначалось вище, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 р. у справі № 35/240 повторно призначено будівельно-технічну експертизу, доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).
В долученому до матеріалів справи висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.02.2010 р. №11260 зазначено наступне.
При проведенні дослідження оригіналу поверхового плану будівлі № 13 „Б" по вул. Десятинна в м. Києві встановлено, що станом на 23.02.1962 р. будівля складається з приміщень: (1) Приміщення тамбуру площею - 1,2 кв. м; (2) Приміщення коридору - 10,1 кв. м; (3) Приміщення - 11,8 кв. м; (4) Приміщення - 15,0 кв. м; (5) Приміщення - 18,0 кв. м; (6) Вбиральня - 3,2 кв. м; (7) Приміщення - 8,3 кв. м. Разом по літ. „Б": 67,6 кв. м.
В наданому поверховому плані вхід (вихід) до будинку влаштований зі сторони головного фасаду через приміщення тамбуру площею 1,2 кв. м. Внутрішнє сполучення між приміщеннями здійснювалось через приміщення коридору № 2 площею 10,10 кв. м, крім приміщення № 5 площею 18 кв. м. Вхід до приміщення № 5 влаштований з приміщення №4 площею 15,0 кв. м.
Слід зазначити, що експлікація внутрішньої площі приміщень або журнал внутрішніх обмірів приміщень будівлі №13-Б по вул. Десятинна, де зазначається функціональне призначення приміщень, в архівних документах БТІ відсутні.
На поверховому плані на будівлю №13-Б по вул. Десятинна в м. Києві від 23.02.1962 р. міститься штамп реєстрації поточних змін, що були виконані 01.04.1982 р.
Згідно з даними, що наведені при реєстрації поточних змін, зафіксованих 01.04.1982 р., будівля по вул. Десятинна №13-Б в м. Києві складається вже з двох груп приміщень:
- (1) Тамбур - 1,2 кв. м; (2) Коридор - 10,1 кв. м; (3) Службове - 11,8 кв. м; (4) Службове - 15,0 кв. м; (5) Службове - 18,0 кв. м; Разом: 56,1 кв. м.;
- (1) Коридор - 8,3 кв. м; (2) Вбиральня - 3,2 кв. м. Разом: 11,5 кв. м.;
Всього по літері „Б": 67,6 кв. м.
В графічну частину поверхового плану від 23.02.1962 р. внесені зміни, а саме:
- влаштований дверний проріз з службового приміщення №5 площею 18 кв. м у двір будівлі;
- закладений дверний проріз у приміщенні вбиральні площею 3,2 кв. м з приміщення 2;
- закладений проріз між приміщеннями коридору № 2 площею 10,10 кв. м та приміщенням площею 8,3 кв. м;
- влаштований дверний проріз між приміщенням площею 8,3 кв. м та приміщенням вбиральні № 6 площею 3,2 кв. м;
- демонтований віконний блок у приміщення площею 8,3 кв. м та влаштований вхід до групи приміщень, а саме: приміщення площею 8,3 кв. м та вбиральні площею 3,2 кв. м.
Таким чином, станом на 01.04.1982 р. будівля № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві складалась з двох груп приміщень площею 56,1 кв. м та площею 11,5 кв. м, які (групи) були обладнані окремими входами (виходами).
У висновку наведені наступні терміни та поняття, які містять вимоги нормативних документів, - „Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”:
реконструкція будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови. Прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог;
капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об"акта та його технічко-економічних показників;
перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Зіставляючи поняття, які містять вимоги нормативних документів, з результатами дослідження наданих документів, експерт зазначив, що в будинку № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві в період з 23.02.1960 р. по 01.04.1982 р. були проведені ремонтно-будівельні роботи по влаштуванню та закладанню дверних прорізів, які пов'язані з переплануванням будівлі № 13-Б по вул. Десятина в м. Києві.
Також, внаслідок проведення ремонтно-будівельних робіт приміщення вбиральні (1) та приміщення ІI (коридору) загальною площею 11,5 кв. м були відокремлені від інших приміщень площею 56,1 кв. м.
В матеріалах справи (арк. 65) міститься план за поверхами та журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями будинку № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві станом на 30.08.2002 р.
Згідно з даними, що містяться у зазначених документах, будівля № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві складається з приміщень: (1) Коридор - 6,4 кв. м; (2) Службове - 11,8 кв. м; (3) Службове 40,4 кв. м; (4) Вбиральня - 3,2 кв. м.; Разом: 61,8 кв. м.
За даними візуально-інструментального обстеження встановлено, що планувальне рішення та площа приміщень, на час проведення обстеження будівлі № 13-Б по вул. Десятинна співпадає з планувальним рішенням та площею, що зазначені в журналі підрахунку площі приміщень та плану за поверхами. Тобто, в період з 01.04.1982 р. по 30.08.2002 р. в будівлі №13 по вул. Десятинна були знов проведені ремонтно-будівельні роботи по знесенню внутрішніх перегородок, демонтажу дверних прорізів та влаштуванню нових дверних прорізів. Види робіт, які були проведені у будівлі, пов'язані з переплануванням будівлі № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві.
Площа приміщення № 7 (8,3 кв. м), яка наведена на плані від 23.02.1962 р., не зафіксована в поверховому плані станом на 30.08.2002 р. При проведенні ремонтно-будівельних робіт дверний проріз між приміщеннями № 4 вбиральні площею 3,2 кв. м був закладений, при цьому вхід до приміщення вбиральні був влаштований зі сторони приміщення № 3 площею 40,4 кв. м, таким чином приміщення № 7 за планом від 23.02.1962 р. було відокремлено від інших приміщень будівлі після проведення ремонтно-будівельних робіт.
Виходячи з вищенаведеного, експерт зазначає, що внаслідок проведення перепланування приміщень будинку №13-Б по вул. Десятинна в м. Києві площа приміщень змінилась за рахунок демонтованих перегородок та неврахованої площі приміщення № 7 (8,3 кв. м) за планом від 23.02.1962 р., яка не наведена в плані за поверхами та журналі підрахунку площі житлового будинку від 30.08.2002 р.
З урахуванням наведеного експертом зроблено наступні висновки:
1. Відповідно до поверхового плану БТІ станом на 30.08.2002 р., планувальне рішення за яким відповідає плануванню на момент обстеження, площа приміщень будинку №13-Б по вул. Десятинна в м. Києві складає 61,8 кв. м;
2. Згідно з поверховим планом від 25.02.1962 р. приміщення площею 8,3 кв. м входить до складу будівлі № 13-Б по вул. Десятинній в м. Києві.
Експлікація внутрішніх площ приміщень або журнал внутрішніх площ до плану будівель станом на 25.02.1962 р. в архівних матеріалах БТІ відсутні.
Згідно експлікації внутрішніх площ приміщень до плану будівлі №13-Б по вул. Десятинній в м. Києві станом на момент реєстрації поточних змін від 01.04.1982 р. та згідно експлікації внутрішніх приміщень приміщення площею 8,3 кв. м входить до складу будівлі № 13-Б по вул. Десятинній в м. Києві.
Площа приміщення № 7 (8,3 кв. м), яка наведена у плані від 23.02.1962 р., не зафіксована в поверховому плані станом на 30.08.2002 р.
3. Внаслідок проведення перепланування приміщень будинку № 13-Б по вул. Десятинна в м. Києві площа приміщень змінилась за рахунок демонтованих перегородок та площі приміщення № 7 (8,3 кв. м), яка не наведена в плані за поверхами від 30.08.2002 р.
За результатами аналізу наданих матеріалів можливо стверджувати, що перепланування приміщень у будівлі №13-Б по вул. Десятинна в м. Києві проводилось двічі.
Перше перепланування проводилось в період з 23.02.1962 р. по 01.04.1982 р., що відображено реєстрацією поточних змін від 01.04.1982 р. на плані від 23.02.1962 р..
Друге перепланування проводилось в період з 01.04.1982 р. по 30.08.2002 р., що відображено у плані за поверхами та журналі підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями.
Таким чином матеріалами справи підтверджується, що згідно з планом за поверхами та експлікацією до плану внутрішніх площ будинку № 13-Б по вул. Десятинній, виготовленим в 1962 році, площа будинку складає 67,6 кв. м з урахуванням спірного приміщення, яке в експлікації значиться як коридор площею 8,3 кв. м. Згідно з планом за поверхами на будівлю літера Б на вул. Десятинній, № 13, виконаним 30.08.2002 р., було проведено перепланування частини будинку, згідно з яким загальна площа будинку становить 61,8 кв. м без урахування спірного приміщення, площа якого становить 8,3 кв.
Відтак, колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що відповідачем не було передано позивачу приміщення, яке не було переплановано і згідно з поверховим планом від 1962 р. та експлікацією і має площу 8,3 кв. м, є невід'ємною частиною будинку по вул. Десятинній, 13-Б, і не враховано при визначенні загальної внутрішньої площі будинку в 2002 році через те, що внутрішні входи в це приміщення були замуровані з улаштуванням окремого входу у фасадній стіні.
Вказане підтверджується як наявними у справі поверховими планами, так і наданими на вимогу суду фотографіями будівлі. При цьому колегія суддів відзначає, що, як вбачається з усіх наявних в матеріалах справи планів будівлі, її зовнішні розміри за весь час існування не змінювались.
Як встановлено колегією суддів, на лист позивача від 10.01.2007 р. № 155/1/13-23 про передачу вказаного відокремленого приміщення на баланс КП "Київжитлоспецексплуатація'' відповідач відповів відмовою (лист від 31.01.2007 р. № 10/55-645).
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Зважаючи на наведені норми чинного законодавства, колегія суддів бере до уваги також наступні фактичні обставини справи.
Згідно з рішенням № 36 ХІ сесії ХХІУ скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 22.04.2004 р. ця рада надала згоду на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Києва будинку по вул. Десятинній, 13-Б (т. с. 1, а. с. 96, 97); доручила виконавчому органу вчинити дії на виконання цього рішення.
Колегія суддів не приймає посилань відповідача на рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2009 р. у справі № 36/417-35/354-11/242, яким КП „Київжитлоспецексплуатація” вже було відмовлено в позові про зобов'язання Шевченківської РДА передати позивачеві нежилий будинок по вул. Десятинній, 13-Б, з огляду на таке. Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2009 р. у справі № 36/417-35/354-11/242 (стор. 3 рішення), при останньому розгляді цієї справи позивач подав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких будинок по вул. Десятинній, 13-Б, перестав бути предметом спору в зазначеній судовій справі.
Належних і допустимих доказів того, що: спірне приміщення площею 8,3 кв. м не є невід'ємною частиною будинку по вул. Десятинній, 13-Б; площа спірного приміщення врахована при уточненні поверхового плану в 2002 році після проведеної внутрішньої перебудови за незмінних зовнішніх розмірах будинку; спірне приміщення передано позивачеві за актом ОЗ-1 № 119 від 04.11.2004 р. у складі всіх наявних приміщень будинку по вул. Десятинній, 13-Б; відповідачем не надано.
Беручи до уваги всі наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2008 р. у справі № 35/240 - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження, докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заяв позивача та визначених законодавством підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції та за подання апеляційної скарги і проведення судової експертизи, всього у розмірі 3.234,70 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київжитлоексплуатація” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2008 р. у справі № 35/240 скасувати.
3. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, ідент. код 26077537) передати Комунальному підприємству „Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідент. код 03366500) за актом ОЗ-1 нежиле приміщення, площею 8,3 кв. м у будинку № 13-Б на вул. Десятинній в м. Києві (згідно з поверховим планом № 13 літера Б).
5. Стягнути з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, ідент. код 26077537) на користь Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, ідент. код 03366500) судові витрати у розмірі 3.234,70 грн.
6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 35/240 повернути до Господарського суду міста Києва.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді