02 липня 2024 року м. Київ № 640/20922/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (з доданими до неї документами) в порядку, передбачений Порядком подання та оформлення документів для значення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в порядку, що передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 , збитки у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 14440 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок) гривень;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду в м.Києві та отримує пенсію за віком, призначену зі зниженням пенсійного віку з урахуванням роботи за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати та звернулась до відповідач з заявою про перерахунок пенсії, проте відповідач безпідставно не здійснив розгляду заяви позивачки та відповідно не здійснив такого перерахунку пенсії. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 адміністративну справу № 640/20922/20 прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкової Н.В.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №640/20922/20, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що законодавством передбачено спеціальний порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов'язковим та передбачає дві складові: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви. Позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки останньою не була подана заява встановленого зразка відповідно до Порядку №22-1. При цьому, всі заяви позивачки були оформлені як звернення та були своєчасно розглянуті відповідачем. Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, та з 20.10.2010 отримує пенсію за віком по списку № 2, призначену відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.11.2012, з 01.11.2014, з 01.12.2016, з 01.12.2018 згідно заяв ОСОБА_1 та автоматично з 01.04.2021 та з 01.04.2023 були проведені перерахунки пенсії по стажу відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.12.2019 позивачка звернулась до відповідача зі заявою № 17165 про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила «відмітити звільнення».
За наслідком розгляду вказаної заяви позивачки, відповідач з 10.12.2019 перерахував позивачці пенсію як непрацюючій особі. Розмір пенсії, обчислений з урахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 9 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,44750) та заробітної плати 10394,62 грн., визначеної за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2010 (коефіцієнт заробітної плати - 2,36008), становить 4651,59 грн.
Також, 28.12.2019 позивачка звернулася до відповідача зі зверненням щодо розгляду заяви про перерахунок пенсії.
При цьому, листом від 15.01.2020 № 2600-0213-8/595 та від 28.01.2020 №2600-0304-8/4864 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачку про те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні (Деснянський район) та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) з 20.06.2017.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-08 (далі - Закон №2148-08) з 01.10.2017 було проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1 %.
З 01.10.2017 позивачці проведено відповідний перерахунок пенсії.
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 43 роки 9 днів та коефіцієнт страхового стажу - 0,43000 та заробітної плати визначеної за період роботи з 01.07.1995 по 30.04.2004 та з 01.09.2004 по 30.09.2010, коефіцієнт заробітної плати - 2,36008.
Розмір пенсії склав - 4067,26 грн., де 3820,24 грн. - основний розмір пенсії; 247,02 грн.- доплата за понаднормовий стаж (23роки).
Згідно поданої позивачкою заяви від 04.12.2018 позивачку з 01.12.2018 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону, пенсію обчислено з врахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 9 днів обчисленого по 31.10.2018 року (коефіцієнт страхового стажу - 0,44750) та заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.07.1995 по 30.04.2004 та з 01.09.2004 по 30.09.2010.
Розмір пенсії на 01.12.2018 склав 4233,48 грн., де 3975,72 грн.- основний розмір пенсії; 257,76 грн. - доплата за понаднормовий стаж (24роки).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17, а саме, 3764,40 грн. х 1,17 = 4404,35 грн.
Відповідний перерахунок пенсії позивачці проведений.
Пенсію обчислено таким чином: 4404,35 грн. х 2,36008 х 0,44750=4651,59 грн., де: 4404,35 грн. - середня заробітна плата по Україні за 2014-2016 роки з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,17; 2,36008 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 0,44750 -коефіцієнт страхового стажу; 4651,59 грн. - основний розмір пенсії.
Розмір пенсії склав: 4909,35 грн., де: 4651,59 грн - основний розмір пенсії; 257,76 грн - доплата за понаднормовий стаж (24роки).
Згідно поданої заяви від 23.12.2019 позивачу з 10.12.2019 переведено в категорію непрацюючих пенсіонерів.
Розмір склав - 5044,71 грн. де - 4651,59 грн. - основний розмір пенсії; 393,12 грн,- доплата за понаднормовий стаж ( 24 роки).
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 9 днів та заробітної плати визначеної за період роботи з 01.07.1995 по 30.04.2004 та з 01.09.2004 по 30.09.2010.
Пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Додатково повідомлено про те, що пунктом 4 статті 42 Закону передбачено, у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Оскільки позивачці по заяві від 04.12.2018 було призначено пенсію по інвалідності з зарахуванням стажу по 31.10.2018.
Отже, право на наступний перерахунок згідно ч.4 ст.42 Закону позивачка набуде з грудня 2020 року.
Листом від 28.01.2020 №2600-0304-8/4864 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачку, що згідно п.1,п.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з визначенням права на пенсію та її розміру є страховий стаж (період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок).
Відповідно до статті 42 Закону, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Повідомлено, що після попереднього перерахунку (заява від 04.12.2018 щодо перерахунку пенсії по ст.42) не пройшло 24 календарних місяці (перерахунок проведений з 01.12.2018 і страховий стаж врахований по 31.10.2018), тому в перерахунку пенсії згідно заяви від 28.12.2019 позивачці відмовлено.
Також, рекомендовано звернутися до управління з новою заявою на перерахунок пенсії з 04.12.2020.
27.12.2019 позивачка також звернулась до Пенсійного фонду України зі скаргою щодо нерозгляду її заяви про перерахунок пенсії.
Розглянувши скаргу позивачки, Пенсійний фонд України надав відповідь від 27.01.2020 №2042-33265/В-03/8-2800/20 про те, що на підставі поданої 04.12.2018 заяви з 01.12.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії (страховий стаж враховано по 31.10.2018).
З 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 (3764,40 грн. х 1,17 = 4404,35 грн., де: 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати за три календарні роки (2014-2016).
Відповідно до заяви від 23.12.2019 та копії трудової книжки, з 10.12.2019 пенсію перераховано як непрацюючій особі.
Розмір пенсії, обчислений з урахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 9 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,44750) та заробітної плати 10394,62 грн., визначеної за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2010 (коефіцієнт заробітної плати - 2,36008), становить 4651,59 грн.
За 24 роки страхового стажу понад 20 років розмір пенсії збільшено на 24 відсотки розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством.
Розмір пенсії з 10.12.2019 з урахуванням доплати за 24 роки понаднормового стажу (393,12 грн.), складає 5044,71 грн. Пенсія обчислена відповідно до вимог чинного законодавства.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду її заяви про перерахунок пенсії протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІУ) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-ІУ).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно з п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
- перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
- перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
- видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначенця, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (п.4.3 Порядку №22-1).
Таким чином, законодавством передбачено спеціальний порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов'язковим та передбачає дві складові: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви.
З матеріалів справи слідує, що 23.12.2019 позивачка звернулась до відповідача зі заявою №17165 про призначення/перерахунок пенсії, у якій просила «відмітити звільнення».
За наслідком розгляду вказаної заяви позивачки, відповідач з 10.12.2019 пенсію перерахував як непрацюючій особі.
Розмір пенсії, обчислений з урахуванням страхового стажу 44 роки 9 місяців 9 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,44750) та заробітної плати 10394,62 грн., визначеної за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.09.2010 (коефіцієнт заробітної плати - 2,36008), становить 4651,59 грн.
За 24 роки страхового стажу понад 20 років розмір Вашої пенсії збільшено на 24 відсотки розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством.
Розмір пенсії з 10.12.2019 з урахуванням доплати за 24 роки понаднормового стажу (393,12 грн.), складає 5044,71 грн.
З матеріалів пенсійної справи також вбачається, що при подальших зверненнях до відповідача у грудні 2019 року позивачкою не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки останньою не була подана заява встановленого зразка відповідно до Порядку №22-1.
При цьому, на всі вказані звернення позивачки, відповідачем надавалися відповідні відповіді.
Суд звертає увагу на те, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно з частиною четвертою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
Оскільки усі звернення (заяви) позивачки від 28.12.2019, які зареєстровані в Головному управлінні 28.12.2019 №15956 та № В-15956/1 від 28.12.2019 (вх.153274 від 28.12.2019) відповідачем були розглянуті та надано відповідь відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», то відсутні правові підстави вважати, що відповідачем допущено будь- яку протиправну бездіяльність.
Тим більше, що позивачкою у своєму позові не конкретизовано, яка саме з її заяв (звернень) не була розглянута відповідачем належним чином, з огляду на їх кількість.
Таким чином, за відсутності протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду звернення особи, відсутні підстави для зобов'язання вчинити певні дії.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 липня 2019 року у справі №855/314/19.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати відповідача розглянути її заяву про перерахунок пенсії є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір; інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вказані вимоги КАС України, позивач повинен довести, що внаслідок визнаного судом протиправним рішення відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка в даному випадку, згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні її честі та гідності.
Прийняття протиправних рішень щодо особи завжди викликає негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач пов'язуються із визнаним судом протиправним наказом стосовно нього, яке було прийнято відповідачем.
Проте, слід вказати, що позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами підтверджується завдання моральної шкоди визнаним судом протиправним рішенням, не зазначено та не обґрунтовано характер, обсяг, глибину та тривалість його моральних страждань, в чому виразилось нераціональне витрачання життєвого часу, необхідність значних фізичних, душевних і матеріальних ресурсів, про які він зазначає в позовній заяві. Також не наведено доводів щодо наявності причинного зв'язку між моральною шкодою та протиправним рішенням відповідача, що є предметом оскарження у цій справі.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому моральної шкоди внаслідок вчинення відповідачем бездіяльності, визнаної судом протиправним, в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди належить відмовити.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими з одночасним повним та належним доказуванням відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.