03 липня 2024 року Справа № 280/5701/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання вчинити певні дії,
18.06.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач),в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2023 №23 «Про виплату премії особовому складу за квітень 2023 року»;
зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , зняти з позивача дисциплінарне стягнення, застосоване за наслідками складання Протоколу ДНЗ-1/З від 09.04.2023, про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, із відображенням зазначеного у всіх документах, що передбачають облік дисциплінарних стягнень;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату позивачу премії за квітень 2023 року (у розмірі 483%).
Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із уточненим колом учасників справи разом із доказами її надіслання учасникам справи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України разом із відповідними доказами.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача 27.06.2024 надано до суду заяву на виконання ухвали суду від 24.06.2024 та заяву про поновлення строку (вх. №30158).
У заяві про поновлення строку зазначено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.03.2024 №81 позивача виключено зі списків особового складу, тобто звільнено на підставі наказу №471-РС. З приводу неповної виплати звільненому військовослужбовцю премії, було надіслано адвокатський запит, відповідь на який отримана 07.06.2024.
Представник позивача у заяві про поновлення строку зазначає, що оскільки позивача звільнено 24.03.2024, то позовна заява має бути подана у тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми. Так, відповідь на адвокатський запит отримана 07.06.2024, позовна заява до суду подана 17.06.2024, а тому строк звернення до суду не пропущений.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України), який є спеціальним для такої категорії справ.
За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
За наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин третьої та четвертої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.05.2023 №23 про виплачу позивачу премії за квітень 2023 року у зменшеному розмірі - 0%.
Також, позивач просить суд зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , зняти з позивача дисциплінарне стягнення, застосоване за наслідками складання Протоколу ДНЗ-1/3 від 09.04.2023, про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, із відображенням зазначеного у всіх документах, що передбачають облік дисциплінарних стягнень.
Отже, позивач, перебуваючи на публічній службі, звернуся до суду 18.06.2024 із позовними вимогами, строк звернення з якими становить один місяць.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача не наводить жодних поважних причин попуску строку звернення до суду, а лише зазначає що строк звернення до суду не порушений. В обґрунтування такої позиції представник позивача посилається на приписи ст. 233 КЗпП України та зазначає, що оскільки позивач був звільнений наказом від 26.03.2024, то строк звернення до суду становить три місяці.
Суд із такою позицією представника позивача не погоджується та зауважує, що оскаржуваний позивачем наказ від 01.05.2023 №23 «Про виплату премії особовому складу за квітень 2023 року» є окремим актом індивідуальної дії та жодний чином не пов'язаний із наказом про звільнення позивача.
Право на оскарження наказу від 01.05.2023 №23 «Про виплату премії особовому складу за квітень 2023 року» у позивача виникло одразу, з моменту коли позивач дізнався про зменшення премії за квітень 2023 року.
При цьому, таке право може бути реалізовано без наявності чи відсутності наказу про звільнення позивача.
Відтак, доводи представника позивача про поширення на спірні правовідносини тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України, є помилковими.
Так само, суд зазначає, що позивач був обізнаний про наявність дисциплінарного стягнення, принаймні станом на липень 2023 року. Так, рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.07.2023 (у мотивувальній частині якого є посилання на Протоколу ДНЗ-1/3 від 09.04.2023), провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито.
При цьому, позивач звернувся до суду із цим позовом лише у червні 2024 року, не зазначивши жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а навпаки зазначає, що строк звернення до суду не пропущений.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, для вирішення питання про правильність застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
За змістом процесуальної норми, встановленої ч. 5 ст. 122 КАС України, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У постанові від 05.02.2020 у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Отже, представник позивача не довів існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.
Відтак, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.В.Калашник