Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62
Іменем України
“ 02 ” листопада 2010 року Справа №17/134
За ПОЗОВОМ: Закритого акціонерного товариства "Отіс"
03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37
в особі Спеціалізованого ліфтового управління №5 Закритого акціонерного товариства "Отіс"
14032, м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, 15
До ВІДПОВІДАЧА: Відкритого акціонерного товариства "Хімтекстильмаш"
14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 110
Про стягнення 3410,00 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: Зюзько Ф.М. -юрист, доручення б/н від 28.09.10р.
Від Відповідача: Хаврун П.В. -юрисконсульт, довіреність №49 від 06.10.09р.
Закритим акціонерним товариством "Отіс" в особі Спеціалізованого ліфтового управління №5 Закритого акціонерного товариства "Отіс" заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" про стягнення 3410,00 грн., в тому числі 2826,00 грн. основного боргу та 584,00 грн. пені.
У судовому засіданні 20.10.10р. представник Позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою Позивач просить стягнути з Відповідача 3079,60 грн., в тому числі 2826,00 грн. основного боргу, 187,40 грн. пені та 66,20 грн. інфляційних. Даною заявою Позивачем фактично зменшено розмір пені та нараховано інфляційні за період з 11.10.2009р. по 22.06.2010р.
Враховуючи, що як зменшення, так і збільшення позовних вимог, є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено розмір пені та нараховано інфляційні.
Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні 02.11.10р. представник Відповідача позов визнав в повному обсязі. Заборгованість пояснив скрутним матеріальним та фінансовим становищем товариства.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,
29.12.2009р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №1179 на часткове технічне обслуговування і ремонт ліфтів (далі Договір).
Згідно п.1.1. Договору, Замовник (Відповідач) доручає, Виконавець (Позивач) бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів на об'єктах Замовника згідно наведеного додатку.
Відповідно до п.п.1.2.-1.3. Договору, вартість робіт по договору у відповідності з узгодженому розрахунками (Додаток №1) складає: 3140,04 ПДВ 20% 628,01 грн. Всього 3768,05 грн. на поточний рік (з 01.01.2010 по 31.12.2010). Додаткові роботи, не передбачені договором, пов'язані з відновленням ліфтів у разі хуліганських дій, розкрадання, підпалів, порушення електропостачання, правил користування ліфтом, виконуються за погодженням сторін на підставі окремого договору із забезпеченням фінансування даних робіт.
За умовами п.п.4.1.-4.2. Договору, Замовник щомісячно оплачує встановлену розрахунками місячну плату за виконані роботи по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів згідно Додатку №1 до 10-го числа наступного місяця за звітним. Замовник щомісячно до 25 числа кожного місяця наданий Виконавцем Акт виконаних робіт по формі №2.
Згідно п.6.2. Договору, даний Договір вступає в силу з 01 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо від сторін не надійшло повідомлення про його розірвання за місяць до закінчення терміну його дії.
Відповідно до актів приймання виконаних робіт за вересень 2009 року -травень 2010 року Позивачем виконані роботи на суму 2826,00 грн. (314,00 грн. щомісячно).
Проте, в порушення умов договору, Відповідач оплату за прийняті виконані роботи не здійснив.
З огляду матеріалів справи №10/152 вбачається наступне.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.11.2009р. у справі №10/152 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Хімтекстильмаш” на користь Спеціалізованого ліфтового управління № 5 борг в сумі 2439,69грн. та пеню в сумі 182,94грн., 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів № 1179 від 01.08.02р. за січень-серпень 2009 року. Враховуючи те, що Відповідачем було допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, стягнуто з Відповідача пеню в розмірі 182,94 грн. за період з 11 лютого по 11 вересня 2009року.
Рішення набрало законної сили 21.11.09р.
23.11.09р. видано наказ про примусове виконання рішення суду від 23.11.09р. у справі №10/152.
Згідно даної позовної заяви, Позивач просить стягнути з Відповідача 2826,00 грн. основного боргу за вересень 2009 року -травень 2010 року.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:
“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”
Згідно ч.2 ст.193 ГКУ:
“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.5.1. Договору, оплата за технічне обслуговування ліфтів, перерахована Замовником невчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і нарахуванню пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
На підставі викладеного Позивачем нарахована Відповідачу пеня у розмірі 187,40грн. за період з 11.10.09р. по 22.06.10р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути інфляційні у розмірі 66,20грн. за жовтень 2009 року -червень 2010 року.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів повної та своєчасної оплати за виконані роботи згідно договору, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610-612, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 44, 49, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" (14011, м.Чернігів, вул. Щорса, 110, код ЄДРПОУ 14314311, р/р 2600301761390 в Укрексімбанк, МФО 353649) на користь Закритого акціонерного товариства "Отіс" в особі Спеціалізованого ліфтового управління №5 Закритого акціонерного товариства "Отіс" (14032, м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, 15, код ЄДРПОУ 24836772, р/р 26006152927700 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 2826 грн. основного боргу, 187 грн. 40 коп. пені, 66грн. 20 коп. інфляційних, 102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Кушнір
02.11.10