02 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4357/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.11.2023 по 11.04.2024 у зв'язку з отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини; зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 16.11.2023 по 11.04.2024 у зв'язку з отриманим пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини (з урахування раніше виплачених сум).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 22.10.2022 проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 .
08.08.2023 у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, біля насаленого пункту Вільшани Куп'янського району Харківської області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупаційних військ російської федерації позивач отримав вогнепальне осколкове проникаюче поранення грудної клітини зліва з наявністю стороннього тіла (металевого уламку) в лівій легені, вогнепального сліпого поранення правого плеча та лівого стегна. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2776 від 13.09.2024 та №126 від 13.03.2024 тяжкість отриманої травми відноситься до тяжких. Позивач визнаний обмежено придатним до військової служби.
27.03.2024 позивач звернувся з рапортом до відповідача з вимогою виплатити недоотримане грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного етану» у зв'язку пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини за період перебування на стаціонарному лікуванні та відпустки за станом здоров'я.
Листом №3262 від 01.04.2024 відповідач надав відповідь на даний рапорт та зазначив, що у позивача відсутні права на отримання додаткової винагороди у зв'язку з тим, що він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у період з 31.01.2024 по 15.03.24 із діагнозом «розлад адаптації у вигляді астено-невротичної реакції на стрес, стан компенсації, F-43.2», що довідкою ВЛК від 13.03.2024 визнано «Захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби» та не має права на отримання додаткової винагороди пропорційно дням лікування внаслідок отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
На переконання позивача, наявні правові підстави для виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці (за період з 16.11.2023 по 11.04.2024), оскільки у цей період він проходив стаціонарне лікування та перебував у відпустці для лікування саме внаслідок отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини
З огляду на вказане просив суд задовольнити поданий позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.37).
У відзиві на позовну заяву (а.с.40-53) відповідач позовних вимог не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що за період лікування та перебування у відпустці з 08.08.2023 по 30.10.2023 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень.
Вважає, що за період часу з 06.11.2023 по 16.11.2023 та з 17.11.2023 по 16.12.2023, коли позивач перебував на лікуванні і відпустці для лікування, останній не набув права на виплату винагороди у розмірі 100000 гривень, оскільки у довідці ВЛК №1246 від 16.11.2023 вказано, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби (а не із захистом Батьківщини.
Акцентує увагу суду на тому, що згідно наданої позивачем довідки МСЕК не вказано, у зв'язку із чим останній лікувався та перебував у відпустках у період з 16.11.2023 по 11.04.2024. Оскільки захворювання позивача обласна МСЕК не пов'язує з такими, що отримані внаслідок захисту Батьківщини, позивач не набув права на виплату винагороди з розрахунку 100000 гривень за вказані періоди.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
05.04.2022 ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 призваний в ЗС України по мобілізації. Військову службу позивач проходить у в/ч НОМЕР_1 (а.с.13)
Відповідно до довідки №222/7/602А від 22.08.2023, виданої командиром в/ч НОМЕР_1 (а.с.16), 08.08.2023 солдат ОСОБА_1 одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої третини лівого стегна, правого плечового суглобу, грудної клітки ліворуч. Вказані поранення отримані позивачем під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, збройними формуваннями російської федерації був нанесений обстріл позицій з артилерії в районі населеного пункту Вільшани, Куп'янського району, Харківської області.
У період з 09.08.2023 по 19.08.2023 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2793 хірургічного відділення (а.с.32).
Згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №244 від 22.08.2023 позивач з 20.08.2023 переведений на лікування у госпіталь, військово-медичний клінічний центр Західного регіону, АДРЕСА_1 (а.с.47).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2776 від 13.09.2023 (а.с.18) за ступенем тяжкості (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007) отримані позивачем травми відносяться до тяжких. Поранення, ТАК, пов'язане з захистом Батьківщини.
З 14.09.2023 ОСОБА_1 прибув з госпіталю та перебував у розпорядженні командира бригади, що підтверджується копією наказу командира в/ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №268 від 15.09.2023 (а.с.48)
Згідно із наказом командира військової частини (по особовому складу) №284 від 01.10.2023 (а.с.49) та на підставі довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 13.09.2023 позивач вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб з 30.09.2023 по 29.10.2023.
В подальшому, у період з 06.11.2023 по 16.11.2023 позивач проходив лікування у військовій частині НОМЕР_4 , про що свідчить виписний епікриз №2662 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.30)
16.11.2023 позивачу проведено медичний огляд госпітальною військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_5 , на підставі якого видано довідку №1246 від 16.11.2023 (а.с.20), в якій вказано, що «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою терміном на 30 календарних днів.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №331 від 17.11.2023 (а.с.50) ОСОБА_1 з 17.11.2023 вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб з 17 листопада по 16 грудня 2023 року на підставі довідки ВЛК №1246 від 16.11.2023.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №9 від 08.01.2024 позивач з 09.01.2024 вибув з пункту постійної дислокації АДРЕСА_2 у щорічну основну відпустку за 2024 рік терміном на 15 діб з 09 по 23 січня 2024 року (а.с.51)
З 27.01.2024 позивач вибув з пункту постійної дислокації, АДРЕСА_1 , для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби, щоо підтверджується копією наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №27 від 26.01.2024 (а.с.52).
Згідно з випискою №723 від 15.03.2024 (а.с.21-22) позивача з військової частини НОМЕР_5 було перенаправлено у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, де він з 31.01.2024 по 15.03.2024 проходив стаціонарне лікування.
За результатами проведеного медичного огляду позаштатною ВЛК при КП «ВОПЛ» м. Луцька 13.03.2024 позивачу оформлено довідку № 126 від 13.03.2024, згідно з якою останнього визнано обмежено придатним до військової служби; непридатним до служби у високомобільних десантних військах, плавскладах, морській піхоті, спецспорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.17).
Як слідує з виписки №2205/118 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з 28.03.2024 по 01.04.2024, позивач повторно лікувався в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради (а.с.23)
У період з 01.04.2024 по 11.04.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради, що підтверджується копією виписки №1434 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.19)
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА №026962 від 12.04.2024, виданої Волинським обласним бюро медико-соціальної експертизи ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 25%. Як причина втрати професійної працездатності у даній довідці вказано: поранення, так; пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.24).
27.03.2024 позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 з рапортом про виплату недоотриманої суми грошового забезпечення. Листом за вих. 3262 від 01.04.2024 (а.с.14-15) відповідач повідомив позивача про те, що лікування та відпустка для лікування позивача надані у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням військової служби, що не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень пропорційно дням лікування та відпустки.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з наступними змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою-четвертою цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, Постанова №168 не містить такої обов'язкової умови як безперервне перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Як свідчать дані карток особового рахунку військовослужбовця за 2023-2024 роки (а.с.25-26), позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у збільшеному розмірі в сумі 100000 гривень пропорційно часу його лікування та перебування у відпустці за період з 08.08.2023 по 30.10.2023.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за період його лікування та перебування у відпустці з 06.11.2023 по 11.04.2024.
Як уже вказувалося судом вище, положеннями Постанови №168 передбачено дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Так, матеріалами справи підтверджується та обставина, що у період з 06.11.2023 по 16.11.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні у військовій частині НОМЕР_4 , що слідує виписного епікризу №2662 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.30).
Як випливає із тексту даного епікризу, позивач поступив на стаціонарне лікування із скаргами на наявність стороннього тіла в ділянці правого плеча, що турбує болісністю і дискомфортом, обмеженням рухів у правому плечі. В розділі «проведене лікування» вказаного епікризу значиться, що позивачу проведене оперативне втручання з видаленням стороннього тіла (металевого уламку) правого плеча (07.11.2023). Також зазначено, що позивач освідчений ВЛК та на підставі ст.48 графи ІІ РХ потребує відпустки для лікування у зв'язку із пораненням на 30 днів. Виписаний з відділення у задовільному стані (а.с.30 зворот).
Суд звертає увагу на тому, що матеріали справи не містять даних про те, що позивач з моменту його поранення, яке мало місце 08.08.2023, виконував інші бойові завдання, де б міг отримати нові поранення.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №126 від 13.03.2024 (а.с.17) видалення осколка правого плеча (07.11.2023) віднесено військово-лікарською комісією до тяжкої травми, та є таким, що пов'язане із захистом Батьківщини.
В подальшому, згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 №331 від 17.11.2023 (а.с.50) ОСОБА_1 надано відпустку для лікування строком на 30 діб з 17 листопада по 16 грудня 2023 року.
Відповідно до частини одинадцятої статті 10-1 Закону №2011-XII у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
Крім цього, згідно із пунктом 9 Порядку №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Із наведеного слідує, що перебування особи у відпустці за станом здоров'я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 з 06.11.2023 по 16.11.2023, а в подальшому у відпустці для лікування строком на 30 діб з 17.11.2023 по 16.12.2023, безпосередньо пов'язане із пораненням позивача, пов'язаним із захистом Батьківщини, що мало місце 08.08.2023, а отже, останній має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за вказаний період (з 06.11.2023 по 16.12.2023).
Відповідно, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 06.11.2023 по 16.11.2023, а в подальшому у відпустці для лікування строком на 30 діб з 17.11.2023 по 16.12.2023 є протиправною.
Щодо права на виплату позивачу доплати за наступний період (січень-квітень 2024 року) суд виходить з наступного.
Як випливає із витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №9 від 08.01.2024 (а.с.51) ОСОБА_1 у період 09 по 23 січня 2024 року перебував у щорічній основній відпустці за 2024 рік, а тому є таким що не набув право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період перебування у щорічній відпустці.
В подальшому, відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №27 від 26.01.2024 (а.с.52) солдат ОСОБА_1 вибув з пункту постійної дислокації, АДРЕСА_1 , для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
У період з 31.01.2024 по 15.03.2024 позивач проходив стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, що підтверджується копією виписки №723 від 15.03.2024 (а.с.21-22), із розділу «скарги» якої вбачається, що ОСОБА_1 поступив на лікування зі скаргами на дратівливість, постійну тривожність, погіршення пам'яті та поганий сон. У розділі «лікування та лікувальні рекомендації» даної виписки вказано, що стан хворого задовільний, почуває себе краще: зменшилась тривожність, покращився сон, утримуються пригніченість, втомлюваність.
Згідно з випискою №2205/118 з 28.03.2024 по 01.04.2024 (а.с.23) позивач повторно лікувався в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради зі скаргами на швидку втомлюваність, частий головний біль та порушенням сну.
З аналогічними скаргами ОСОБА_1 перебував також на лікуванні з 01.04.2024 по 11.04.2024 у кардіологічному відділенні КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» (а.с.19).
Суд звертає увагу на те, що процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Так, відповідно до пункту 1.2. даного Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 21.1. Положення встановлено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно до п. 21.5. Положення постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, в тому числі, в таких формулюваннях:
«Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України;
«Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
В матеріалах справи міститься копія довідки військово-лікарської комісії №126 від 13.03.2024 (а.с.17), згідно з якою за результатами медичного огляду ОСОБА_1 позаштатна ВЛК при КП «ВОПЛ м. Луцька» прийшла до висновку, що розлад адаптації у вигляді астено-невротичної реакції на стрес позивача є захворюванням, що пов'язане з проходженням військової служби.
З огляду на вказане, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не набув права на виплату винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 31.01.2024 по 15.03.2024, з 28.03.2024 по 01.04.2024 та з 01.04.2024 по 11.04.2024, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності не проведення нарахування позивачу додаткової винагороди в повному обсязі за період з 06.11.2023 по 16.12.2023, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу належну додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, в період з 06.11.2023 по 16.12.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 06.11.2023 по 16.11.2023, а в подальшому у відпустці для лікування строком на 30 діб з 17.11.2023 по 16.12.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 06.11.2023 по 16.11.2023, а в подальшому у відпустці для лікування строком на 30 діб з 17.11.2023 по 16.12.2023.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Головуючий-суддя Н.Б. Плахтій