СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4512/24
ун. № 759/13231/24
27 червня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №42024102080000013, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
27.06.2024 р. до Святошинського районного суду надійшло клопотання слідчого Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №42024102080000013, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2023 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов військово-лікарську комісію та рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації, згідно положень чинного законодавства України немає.
В подальшому, 22.02.2023 ОСОБА_4 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, 09.04.2024 о 13 год. 50 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом-2, отримав повістку про прибуття 10 квітня 2024 року до пункту відправки в команду № 242 ЗВП.
В подальшому, 10.04.2024 о 09 год. 03 хв. ОСОБА_4 на підставі раніше отриманої повістки прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69-2022, в присутності працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відмовився від відправки в команду № 242 ЗВП та отримання військового квитка на підставі релігійних переконань, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Орган досудового розслідування вказує на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідство посилається на ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладене, перелічені вище ризики, орган досудового розслідування вважає, що запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме: особисте зобов'язання зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання повністю підтримує з підстав, зазначених у ньому та просить його задовольнити.
Підозрюваний заперечує проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Вказує на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Оцінка і мотиви слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що в проваджені слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102080000013 від 02.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
07.06.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ст. 336 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. The United Kingdom".
Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є: протокол допиту свідка ОСОБА_6 , протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у вірогідній причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею ч. 1 ст.177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування посилається на ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаючи, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, що інкримінується підозрюваному, вказане кримінальне правопорушення є тяжкими злочином, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що свідчить про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, що вочевидь впливає на питання щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. За таких обставин, внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується також тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, а тому це може спонукати останнього до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.
Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" зазначив, що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів". У справі "Летельє проти Франції" вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключний вид запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.178 КПК України слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 працевлаштований та має постійне джерело доходу; раніше не судимий; має стійкі соціальні зв'язки; має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Запропоновані у клопотанні обов'язки відповідають переліку, встановленому ч.5 ст.194 КПК України, та, на думку суду, забезпечать достатнє запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Враховуючи викладені вище обставини, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде достатній для запобігання ризику, передбаченому п.4 ч.1 ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов'язків. Тому є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав підозрюваного як особисте зобов'язання відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 176, ст. 177, ч. 3 ст. 194, 309, 310, ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 376 КПК України
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №42024102080000013, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слiдчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених згідно ухвали слідчого судді обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід: особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію цієї ухвали вручено ___________ року
о «_____» год. «_____» хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження
підозрюваний __________________________