Справа № 711/4529/24
Номер провадження 3/711/1571/24
03 липня 2024 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , генерального директора ТОВ «ХК «Лада-Червіс-Україна», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КпАП України,
В проваджені Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 368/23-00-07-06-01 від 14.05.2024 року, встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна», встановлено, що посадовою особою - ОСОБА_1 який є генеральним директором ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна», здійснено порушення: вимог п.п. 184.6, п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» занижено податок на додану вартість за вересень 2023 року на суму 85053 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2023 року на суму 6435грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі. Вину у вчиненні праворушення не визнає. Вважає протокол про адміністративне правопорушення передчасним. Просить суд закрити провадження за ч.1 ст.247 КУпАП.
Крім того, на адресу суду від ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» в особі директора ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення від 11.06.2024 за вих. №6-3 з доданими до них документами на підтвердження обставин, викладених у поясненнях, з яких вбачається, що ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» не погоджується з висновками Акту перевірки від 14.05.2024 за № 5697/23-00-07-06-01/32654152 щодо порушення ними вимог 184.6, п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з огляду на те, що відповідно до заяви ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» «Про застосування спрощеної системи оподаткування №1480 від 04.09.2023 щодо реєстрації платником єдиного податку 3 групи за ставкою оподаткування 5% (без ПДВ), товариство виключено з Реєстру платників податку на додану вартість. А відтак сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) не є такою, що зазначена у Акті. Акт податкової перевірки є основним носієм доказової інформації щодо встановлених контролюючим органом податкових порушень, який має визначати конкретні юридичні факти, однак в порушення зазначеного та виснування про нарахування податку на додану вартість на залишкову вартість основних засобів у сумі 441,2 тис. грн., перевіркою не було встановлено, яка саме частина в цих основних засобів була придбана, модернізована з податком на додану вартість. Крім того, в Акті не вказана сума дооцінки необоротних активів, хоча документи для її встановлення (наказ і акт дооцінки, були надані ревізору, який проводив перевірку. Вважають, що для обґрунтованого притягнення Товариства до відповідальності за порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України, податковим органом не доведено, що сума ПДВ по необоротним активам була включена у періоді їх придбання, дооцінки і модернізації до складу податкового кредиту. В Акті перевірки відсутні належні докази того, що необоротні активи ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна», щодо яких податковий орган наполягає на необхідності нарахування зобов'язань з ПДВ, були придбані у платника ПДВ та їх вартість була включена до складу податкового кредиту відповідного періоду. Контролюючим органом під час перевірки не доведено, що на день анулювання свідоцтва платника ПДВ на обліку у ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» залишались необоротні активи, при придбанні яких суми податку включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість минулих періодів. Податковим органом лише констатовано факт наявності у Товариства станом на 30.09.2023 необоротних активів вартістю 441,2 тис. грн. Зважаючи на викладене, Товариство не погоджується з висновком Акту перевірки щодо порушення вимог 184.6, п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України про донарахування податку на додану вартість на залишок необоротних активів станом на 30.09.2023, які відображені в рядку 1010 форми №1-мс та як наслідок на складання та реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної з ПДВ на суму 91487,91грн. Також вказують, що у відповідності до положень п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України Товариство скористалось своїм правом на подання заперечень щодо Акту, а тому ними було подано до ДПС України у Черкаській області Заперечення №6-1 від 07.06.2024р., яке було зареєстровано у контролюючого органу за №б/н від 10.06.2024.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п. 86.7.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
За вимогами п.п. 86.7.4 п. 86.7. ст.86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 368/23-00-07-06-01 від 14.05.2024 ґрунтується на Акті № 5697/23-00-07-06-01/32654152 від 14.05.2024, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна», щодо дотримання вимог законодавства в зв'язку з недостовірністю даних, що містяться у поданій платником податків податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року.
До протоколу надано акт документальної позапланової виїзної перевірки підписаний головним державним інспектором Лисенко М.; акт про відмову посадових осіб ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» від підписання акту документальної планової виїзної перевірки; акт про неможливість вручення та підписання акту перевірки ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» від 14.05.2024 №975/23-00-07-06-02/32654152; наказ № 86 від 01.12.2012 про вступ ОСОБА_1 на посаду генерального директора ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна»; копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 , копія РНОКПП ОСОБА_1 ; копія рекомендованого повідомлення про вручення 28.05.2024 поштового відправлення Шулежко, надісланого на адресу ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна».
Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
В той же час, в судовому засіданні встановлено, що відповідності до положень п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «ХК «Лада-Сервіс-Україна» скористалось своїм правом на подання заперечень щодо Акту. Так, ними було подано до ДПС України у Черкаській області Заперечення №6-1 від 07.06.2024р., яке було зареєстровано у контролюючого органу за №б/н від 10.06.2024.
На момент складення протоколу про адміністративне правопорушення вказані заперечення не були розглянуті відповідною комісією, а відтак не було встановлено, як-то передбачає п.п. 86.7.4 п. 86.7. ст.86 Податкового кодексу України, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.163-1, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник