Справа № 697/615/24
Провадження № 2-о/697/54/2024
01 липня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області цивільну справу, яка подана в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович, заінтересована особа: Бобрицька сільська рада Черкаського району Черкаської області, про встановлення юридичного факту, -
Заявник ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , заявник) в інтересах якої діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який є рідним братом заявниці.
Обставини родинних відносин підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 в якому її батьками визначено батька: ОСОБА_4 , матір'ю ОСОБА_5 , місце народження с. Іваньків, Канівського району, Черкаської області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі свідоцтва про шлюб, виданого 27.11.1987 у с. Пшеничники, Канівського району, Черкаської області, заявниця уклала шлюб з ОСОБА_6 , після укладення шлюбу отримала прізвище ОСОБА_7 .
Згідно інформації, отриманої з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Виконавчим комітетом Пшеничницької сільської ради Канівського району Черкаської області 09.01.1965 здійснено актовий запис № 2, в якому батьками визначено: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_5 .
Спадкодавець до 2010 року проживав в АДРЕСА_2 , поряд з заявницею.
З січня 2010 року внаслідок того, що житловий будинок АДРЕСА_2 прийшов у непридатний стан до проживання, а також послідовне погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 , що привело в подальшому до отримання ним інвалідності І групи, постійно проживав разом з заявником в її будинку по АДРЕСА_1 , без відповідної реєстрації місця проживання, до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця піклувалася про свого брата, доглядала за ним до останнього часу його життя, а після смерті - виконала його поховання.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки кадастровий номер 7122089200:02:001:0708, площею 0,5904 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Черниші. Заявник вважає, що прийняла спадщину після смерті рідного брата за правилами, встановленими ст. 1268 ЦК України.
У вересні 2023 року з метою оформлення права на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 заявник звернулася до нотаріуса (за місцем звернення спадкової справи), яким було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, через те, що місце реєстрації заявника (спадкоємця) не співпадає з місцем реєстрації померлого, а шестимісячний строк для прийняття спадщини сплив.
Оскільки у спадкодавця інші спадкоємці відсутні, а заявник є особою з якою спадкодавець постійно проживав до часу смерті однією сім'єю, то за цих обставин у заявника виникає можливість реалізації права на отримання спадщини у відповідності до дії норми права безпосередньо передбаченого ЦК України.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.04.2024 заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.22-23).
10.04.2024 представником заявника - адвокатом Гончаруком А.В. усунуто недоліки заяви, сплачено судовий збір та надано квитанцію до суду (а.с.26-27).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.04.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Стеблини С.В. інформацію щодо прийняття спадщини від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.28-29).
22.04.2024 від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Стеблини С.В. надійшла копія спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.35-47).
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Гончарука А.В.
Представник заявника - адвокат Гончарук А.В. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням продовжувати розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвокат Хорошун О.В. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій заявлені вимоги щодо встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала та просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с.48).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показала, що з заявником та покійним ОСОБА_10 добре знайомі, вони проживають в одному селі, є односельцями. ОСОБА_1 проживає недалеко від неї, є сусідкою. 2010 року ОСОБА_10 проживав сам, а після 2010 року його забрала до себе сестра ОСОБА_1 через його поганий стан здоров'я. ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_10 , він проживав у сестри постійно. Свідок достовірно засвідчила, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показав, що заявника знає давно з 1998 року, а ОСОБА_10 був його однокласником. ОСОБА_10 захворів і останній час його доглядала сестра ОСОБА_1 за місцем свого проживання з 2010 року. Свідок достовірно підтвердив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 є рідними братом та сестрою.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.01.2016, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черниші, Канівського району, Черкаської області (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.02.1967, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Іваньків, Канівського району, Черкаської області, її батьками зазначено: мати - ОСОБА_12 , батько - ОСОБА_4 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.11.1987, ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.7).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00041192420 від 30.08.2023, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Іваньків, Канівського району, Черкаської області, його батьком зазначено - ОСОБА_8 , матір'ю зазначено - ОСОБА_5 (а.с.14).
З довідки виконавчого комітету Бобрицької сільської ради № 179 від 22.11.2023 вбачається, що гр. ОСОБА_10 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом з рідною сестрою ОСОБА_1 з листопада 2010 року за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_10 , інвалід першої групи, потребував сторонньої допомоги та був частково залежним від сторонніх осіб. У зв'язку з чим ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_13 ) здійснювала за ним необхідний догляд по місцю свого проживання (реєстрації) з листопада 2010 року, так як будинок хворого за адресою його реєстрації: АДРЕСА_2 , був непридатний для проживання тяжко хворого й догляду за ним (а.с.13).
З копії заяви про видачу паспорта вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.17-18).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблини С.В. № 100/02-31/02-14 від 13.09.2023, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,5904 га, кадастровий номер 7122089200:02:001:0708, в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.9).
Відповідно до копії спадкової справи № 45/2023 від 07.01.2016, наданої приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблини С.В., після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про прийняття спадщини в нотконтору подала ОСОБА_1 13.09.2023 (а.с.35-47).
Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорювальних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
У відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами при неможливості відновлення втрачених документів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснення п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
У Постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 754/311/23 вказано, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає з п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення свідків, суд вважає доведеним факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_10 , який є її братом та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_10 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як це підтверджується зібраними по справі доказами
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки від яких залежать її майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт, окрім як звернення до суду з такою заявою заявник не має, а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту родинних відносин та постійного проживання зі спадкодавцем.
Керуючись ст.ст. 18, 81, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович, заінтересована особа: Бобрицька сільська рада Черкаського району Черкаської області, про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , із спадкодавцем ОСОБА_10 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черниші, Канівського району, Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Головуючий Б . К . Скирда