Справа №569/10045/24
Провадження №2-о/567/54/24
28 червня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., перевіривши дотримання вимог ст.ст.175, 177, 318 ЦПК України у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ІНФОРМАЦІЯ_1 , служба в справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування у нього на утриманні малолітньої дитини дружини від попереднього шлюбу, вказуючи заінтересованими особами : ІНФОРМАЦІЯ_1 , службу в справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_2 .
У своїй заяві заявник просить встановити факт перебування на його утриманні малолітньої дитини, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказуючи на те, що 16.05.2024 року він уклав шлюб із ОСОБА_2 та на момент їх одруження на утриманні останньої перебувала малолітня донька - ОСОБА_3 , від попереднього шлюбу. Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася спільна донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також ОСОБА_1 є батьком малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є його донькою від першого шлюбу.
Посилається на те, що він утримує трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а відтак має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п.3) ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зазначає, що рідний батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не відвідує її у школі, не забезпечує особистими речами, не сплачує аліменти та не забезпечує особисті потреби дитини у мінімальному обсязі.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення передбачено статтею 315 ЦПК України.
Так, згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Заявник ОСОБА_1 в поданій до суду заяві вказує своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , водночас з відмітки в паспорті заявника та з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру № 617625 від 30.05.2024 року вбачається, що зареєстроване місце проживання заявника : АДРЕСА_2 .
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування заявника на військовому обліку до заяви не долучено.
Окрім того, заявник, обґрунтовуючи свою заяву, зокрема, вказує на те, що рідний батько малолітньої дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що, зокрема, проявляється в ухиленні у її утриманні та несплати аліментів, разом з тим належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини в заяві не вказує та суду таких доказів не надає.
Згідно ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Звертаючись до суду із вищевказаною заявою ОСОБА_1 вказує про свій намір в подальшому вирішити питання про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п.3) ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", при цьому вказуючи заінтересованою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з тим заявник не зазначає в якому саме ТЦК він перебуває на військовому обліку та не надає доказів, які підтверджують таку обставину, що в свою чергу позбавляє суд можливості належним чином здійснити підготовку справи до розгляду та вірно визначити склад учасників судового розгляду.
Згідно ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Розділом IV ЦПК України не передбачено наслідків невідповідності закону заяви поданої в порядку окремого провадження, тому суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви за аналогією закону положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Враховуючи вищевикладене, заявнику слід усунути вказані недоліки, шляхом подачі суду заяви у новій редакції з урахуванням усунення зазначених судом недоліків та надання доказів на підтвердження, викладених у ній обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ІНФОРМАЦІЯ_1 , служба в справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.