Справа №567/1125/24
Провадження №1-кп/567/128/24
03.07.2024 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лисиче Славутського району Хмельницької області, громадянина України, неодруженого, тимчасово непрацючого, зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим:
- 23.06.2015 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ст.69, ч.2 ст.289, ст.69 ч.2 ст.15 ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- 17.09.2018 року Апеляційним судом Хмельницької області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, та на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за рішенням Славутського міськрайонного суду від 23.06.2015 року з призначенням остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців з конфіскацією майна, 06.12.2023 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання,
на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив нові умисні злочини.
Так, 28.04.2024 року близько 04.20 год., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після чого неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженого законом України від 06.02.2024 N 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, через незамкнені вхідні двері, проник до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав «Macbook» вартістю 5378 грн. 33 коп., 300 Євро, що в еквіваленті на національну валюту становить 12 756 грн. 15 коп., годинник марки «Michael Kors» вартістю 394 грн. 33 коп., та ключ запалювання до автомобіля марки «Dacia Lodgy», що самостійно вартості не становить, які на праві приватної власності належали ОСОБА_6 .
Після реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 18 528 грн. 81 коп.
Окрім того, діючи повторно 28.04.2024 року о 04.20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою використання транспортного засобу у власних цілях, незаконно заволодів легковим автомобілем марки «Dacia Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, VIN НОМЕР_2 , вартістю 267 650 грн. 28 коп., що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , та який відповідно до постанови КМУ №1029 від 26.09.2011 року та до п.1.10 Правил дорожнього руху України, є механічним транспортним засобом.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 сів в салон вказаного автомобіля на водійське сидіння, за допомогою обертання ключа в замку, увімкнув запалення, та привівши двигун у дію, покинув місце злочину, та в подальшому розпорядився транспортним засобом на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 296 409 грн. 57 коп.
Окрім того, діючи повторно, 09.05.2024 року о 00 год. 05 хв., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після чого неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженого законом України від 06.02.2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, через незамкнені вхідні двері, проник до гаражного приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав бензопилу марки «Stihl MS 180» вартістю 2983 грн. 33 коп., компресор автомобільний марки «Белавто» моделі «БК 43 Муромец» вартістю 821 грн. 10 коп., електродрель радянського виробництва марки «ИЭ - 1036 Э» вартістю 666 грн. 67 коп., кутову шліфмашинку марки «Енергомаш» моделі «КШМ-9012Т» вартістю 494 грн. 94 коп., та шуруповерт електричний марки «Енергомаш» моделі «ДУ21300» вартістю 654 грн. 33 коп., які на праві приватної власності належали ОСОБА_7 .
Після реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5620 грн. 37 коп.
Окрім того, діючи повторно 09.05.2024 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в м.Острог Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою використання транспортного засобу у власних цілях, через незамкнені вхідні двері зайшов до приміщення гаража, розташованого на території господарства по АДРЕСА_4 , звідки незаконно заволодів легковим автомобілем марки «Сitroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, VIN НОМЕР_4 , 2005 року випуску, вартістю 162 286 грн. 80 коп., що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , та який відповідно до постанови КМУ №1029 від 26.09.2011 та до п.1.10 Правил дорожнього руху України, є механічним транспортним засобом.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 сів в салон вказаного автомобіля на водійське сидіння, за допомогою обертання ключа в замку, увімкнув запалення, та привівши двигун у дію, покинув місце злочину, та в подальшому розпорядився транспортним засобом на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 було завдано матеріальну шкоду, на загальну суму 172 790 грн. 33 коп.
Окрім того, ОСОБА_4 , 09.05.2024 року близько 00.30 год., керуючи автомобілем марки «Сіtroen Веrlingo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким останній незаконно заволодів, перебуваючи по АДРЕСА_3 , маючи умисел на незаконне викрадення офіційного документа, керуючись корисливим мотивом, в салоні автомобіля виявив свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу - серія НОМЕР_5 на автомобіль марки «Сіtroen Веrlingo», рік випуску 2005, сірого кольору, VIN НОМЕР_4 , виданого 24 жовтня 2020 року ТСЦ 5641 на ім'я власника транспортного засобу ОСОБА_8 , яке викрав, поклавши до кишені одягу, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Вказаний офіційний документ ОСОБА_4 з корисливих мотивів зберігав у своїй сумці за місцем проживання, що у АДРЕСА_5 до часу його виявлення та вилучення 09.05.2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання останнього, працівниками поліції.
25.06.2024 р. між начальником Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024181170000109 від 28.04.2024 року та ОСОБА_4 у статусі підозрюваного у цьому провадженні, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України.
Згідно умов вказаної угоди прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у статусі підозрюваного, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України відносно обставин, викладених у повідомленні про підозру від 09.05.2024 р., які є аналогічними до обставин, викладених в обвинувальному акті від 25.06.2024 р., ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинення яких ставиться йому у провину та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у разі затвердження такої угоди, а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, за ч.2 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна та за ч.1ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_4 остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами угоди покарання, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, вчинених при обставинах, зазначених в обвинувальному акті від 25.06.2024 р., дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснила, що її підзахисний свою провину у вчинені кримінальних правопорушень як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні визнає, угоду про визнання винуватості уклав добровільно, зауважень до правильності кваліфікації дій обвинуваченого немає, а тому не вбачає перешкод для затвердження такої угоди. Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явилися, в поданих до початку підготовчого судового засідання заявах, кожен окремо, просив проводити засідання у їх відсутності, зазначили про відсутність будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченого, не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Неявка потерпілих згідно ч.2 ст.474 КПК України не є перешкодою для розгляду кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості.
Вирішуючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відповідно до ч.4 ст.469 КПК України під час досудового розслідування надали свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , та надану раніше згоду потерпілі підтвердили в заявах поданих до початку підготовчого судового засідання.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відносяться докримінального проступку та тяжких злочинів.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкціям, які передбачені ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України та загальним засадам призначення покарання.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та закону, обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст.476 КПК України.
Підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості судом не встановлено.
Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та в підготовчому судовому засіданні не повідомив про наявність перешкод для його виконання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи наведені доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, вважає доведеним у судовому засіданні, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану; незаконно заволодів транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене повторно; вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно; незаконно заволодів транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене повторно, та поєднане із проникненням у інше сховище; а також вчинив незаконне викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, та за вказаним епізодами його дії кваліфікує за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, лише одне з яких кваліфікується як кримінальний проступок та інші - як тяжкі злочини.
Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що він неодружений, тимчасово непрацюючий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корислих злочинів, раніше судимий.
Згідно довідки КП «Славутська міська лікарня ім.Ф.М. Михайлова» від 18.06.2024 р., ОСОБА_4 під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості є щире каяття, водночас обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є рецидив злочинів.
ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, востаннє був засуджений вироком Апеляційного суду Хмельницької області від за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, та на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за рішенням Славутського міськрайонного суду від 23.06.2015 року з призначенням остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців з конфіскацією майна, 06.12.2023 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, після чого ОСОБА_4 на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою, з урахуванням клопотання прокурора про його продовження та відсутності будь-яких заперечень з цього приводу від інших учасників кримінального провадження, слід залишити без змін.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судових трасологічних експертиз, транспортно-товарознавчих експертиз, товарознавчих експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 49 139,64 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з проведенням експертиз у вказаному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 314, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 25.06.2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання:
за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч.2 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна;
за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна.
Продовжити застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 01 вересня 2024 року включно з подальшим його утримання у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 10 травня 2024 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 49 139 (сорок дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 64 коп.
Речові докази у справі:
- два змиви із зовнішньої сторони ручки вхідних дверей та ручки міжкімнатних дверей, вилучені на два окремі стерильні марлеві тампони, а також контрольний зразок марлевого тампону, упаковані у три окремі паперові конверти НПУ із пояснювальним надписом, та відтиском печатки «202 для пакетів», які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- недопалок від цигарки марки «LM», упакований у паперовий конверт НПУ із пояснювальним надписом, та відтиском печатки «202 для пакетів», який зберігається в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- диск для лазерних систем зчитування інформації «DVD-R», на якому наявний надпис «Ганнопіль 28.04.2024» - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- п'ять слідів пальців рук, вилучених в ході огляду місця події у АДРЕСА_2 , упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705509, та дактилокарта ОСОБА_4 , упакована у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705508, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- посвідчення про проходження навчання та посвідчення на право виконання робіт із підвищеною небезпекою на ім'я ОСОБА_6 , які передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілому;
- свідоцтво про технічну реєстрацію ТЗ марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_3 , яке передане на зберігання власниці ОСОБА_9 - вважати повернутим потерпілій;
- годинник марки «Michael Kors», який переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 - вважати повернутим потерпілому;
- мобільний телефон ОСОБА_4 марки «UleFone», упакований у сейф-пакет НПУ № ICR0169327, який зберігається в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути ОСОБА_4 ;
- чорна сумка із особистими документами на ім'я ОСОБА_6 та речами, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, військовий квиток, паспорт громадянина України, картка платника податків, дозвіл на зброю, записна книжка, ключ запалювання від автомобіля, гаманець коричневого кольору, зарядний пристрій, блок живлення, USB-кабелі 3 штуки, які передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілому;
- мобільний телефон марки «Орро» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , який належать неповнолітньому ОСОБА_10 , упакований у паперовий конверт НПУ із пояснювальним надписом та опечатаний відтиском печатки «202 - для пакетів», мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , який належать неповнолітньому ОСОБА_10 , упакований у паперовий конверт НПУ із пояснювальним надписом та опечатаний відтиском печатки «202 - для пакетів», кросівки неповнолітнього ОСОБА_10 із маркуванням «Sport», упаковані у сейф-пакет НПУ №WAR1467907, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути неповнолітньому ОСОБА_10 та/або його законному представнику;
- мобільний телефон марки «Махсом» ІМЕІ НОМЕР_10 із встановленою сім-картою оператора Київстар за номером НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_11 , упакований у сейф-пакет НПУ №ICR0169326, зберігається в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути ОСОБА_11 ;
- годинник марки «Michael Kors» та дві монети із надписом «Збройні сили України» «Сухопутні війська ЗСУ», які належать ОСОБА_12 , упаковані у сейф-пакет НПУ №CRI 1173948, мобільний телефон марки «Galaxy А6» ІМЕІ: НОМЕР_12 ІМЕІ: НОМЕР_13 із встановленою сім-картою оператора Київстар за номерами: НОМЕР_14 та НОМЕР_15 , який належить ОСОБА_12 , упакований у сейф-пакет НПУ №CRI 1173947, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - повернути ОСОБА_12 ;
- автомобіль марки «Dacia Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, VІN НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 , та ключ запалювання до даного автомобіля, які передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілому;
- чотири змиви, виконані на стерильну марлю із поверхні керма, коробки передач, внутрішньої панелі водійських дверцят, внутрішньої панелі пасажирських дверцят, упаковані у чотири окремі паперові конверти із пояснювальними надписами та відтисками печаток «202 для пакетів», контрольний зразок стерильної марлі, упакований у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів», недопалок цигарки марки «L&M», упакований у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів», вилучені в ході огляду ТЗ «Dacia Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- сім слідів пальців рук, вилучених із ТЗ марки «Dacia Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України № НОМЕР_17 , та дактилокарта ОСОБА_4 , упакована у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705490, якізберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- три сліди взуття, вилучені на дактилоплівку із гелевою основою в ході огляду будинку у АДРЕСА_2 , упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №3186422, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- кросівки білого кольору із маркуванням «Fashion», які належать ОСОБА_4 , упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №3186423, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області -повернути ОСОБА_4 ;
- котушка ниток, якою підпиралися двері входу в гаражне приміщення, яка упакована у паперовий конверт НПУ із пояснювальним надписом та опечатаний відтиском печатки «202 для пакетів», що належить потерпілій ОСОБА_9 , недопалок від цигарки, упакований у паперовий конверт НПУ із пояснювальним надписом, та відтиском печатки «202 для пакетів»; змив із поверхні запираючого механізму воріт в гаражне приміщення вилучений на стерильний бинт, а також контрольний зразок бинта, упаковані у два окремі паперові конверти НПУ із пояснювальними надписами, та відтисками печатки «202 для пакетів», вилучені в ході огляду гаражного приміщення у АДРЕСА_4 , які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- сім слідів пальців рук, упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705516, вилучені в ході огляду гаражного приміщення у АДРЕСА_4 , які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- автомобіль марки «Сіtroen Веrlingo», VIN: НОМЕР_4 , та номерні знаки від ТЗ «Сіtroen Веrlingo», а саме НОМЕР_3 , які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 - вважати повернутими потерпілій;
- чотири сліди пальців рук, вилучені в ході огляду ТЗ «Сіtroen Веrlingo», упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705481, та дактилокарта ОСОБА_4 , упакована у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2705480, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити;
- п'ять слідів пальців рук, упаковані у сейф-пакет Експертної служби МВС України №2706213, вилучені в ході огляду гаражного приміщення у АДРЕСА_3 та дактилокарта на ім'я ОСОБА_4 , упакована у сейф- пакет Експертної служби МВС України №2706699, зберігаються в камері схову речових доказів ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1