Справа № 450/154/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 33/811/818/24 Доповідач: Гончарук Л. Я.
28 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Відповідно до постанови, 06.01.2024 року о 18 год. 30 хв. в с.Годовиця по вул. Центральна, 1, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно чинного законодавства на місці та в медичному закладі водій відмовився. Такими своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що копію оскаржуваної постанови його захисник адвокат Сидорак Н.Б. отримала 16.05.2024 року, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вважає, що при винесенні вказаної постанови суд надав неналежної оцінки доказів у справі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на відеозаписах не зафіксовано факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом.
Інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_4 автомобілем суду не було надано.
В судове засідання апеляційного суду призначене, на 11.25 год. 28.06.2024 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник адвокат Сидорак Н.Б., не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання останні були належним чином повідомлені, захисник Сидорак Н.Б., подала клопотання про проведення судового засідання без її участі та ОСОБА_4 , при цьому зазначила, що подану апеляційну скаргу вони підтримують та просять таку задоволити.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що законодавством встановлені досить короткі строки розгляду апеляційної скарги, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка правопорушника та захисника, в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_4 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 665722 від 06.01.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 06.01.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 06.01.2024 року; поясненням ОСОБА_5 від 06.01.2024 року; реєстрацією ЄО № 192 від 06.01.2024 року; тимчасовим дозволом на право керування транспортними засобами серії DT № 288795 видане 06.01.2024 року; відеозаписом.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_4 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_4 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував та жодних заперечень щодо правомірності таких не висловлював. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_4 всі його процесуальні права.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, а саме його відмови від проходження огляду.
Оскільки ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_4 підставно та відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -,
постановив:
поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук