Справа № 186/1006/24
Провадження № 1-кс/0186/151/24
02 липня 2024 року м. Першотравенськ
Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041380000259 від 26 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , в якому прохав накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 11183 д.р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким 26.06.2024 року керував військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із подальшим його зберіганням на стаціонарному посту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому на 327 км а/д М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине, за адресою АДРЕСА_2 , із застосуванням заборони відчуження, розпорядження та використання вказаного майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26.06.2024 року приблизно о 17.05 годині водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець), керуючи автомобілем марки ВАЗ 11183 «Калина», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-30 між населеними пунктами с. Дмитрівка та с. Бажани Синельниківського району Дніпропетровської області, зі сторони м. Донецьк у напрямку м. Павлоград Дніпропетровської області, не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїзної частини ліворуч за напрямком руху автомобіля з подальшим його перекиданням у кюветі. В результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравма, госпіталізований в хірургічне відділення МЛ АДРЕСА_3 .
У ході огляду місця події (ДТП), 26.06.2024 року з місця події вилучено автомобіль марки ВАЗ 11183 «Калина» р/н. НОМЕР_1 , яким 26.06.2024 керував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , старший навідник гармати, 5 батареї самохідного дивізіону), мешкає: АДРЕСА_4 , та який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).
26.06.2024 року автомобіль марки ВАЗ 11183 «Калина» р/н НОМЕР_1 у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом та направлений на відповідне зберігання на територію стаціонарного блокпоста «Першотравенський» за адресою АДРЕСА_2 .
Під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний автомобіль з обов'язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном, оскільки є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного автомобіля, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності та прохали його задовольнити.
Особа, яка є власником транспортного засобу - ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.п. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041380000259 від 26 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 27 червня 2024 року, автомобіль марки ВАЗ 11183, р/н НОМЕР_1 , визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а також те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_6 , цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя дійшла висновку, що є всі правові підстави для накладання арешту на вказаний транспортний засіб, із забороною відчуження, розпорядження та використання вказаного майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя не приймає до уваги вимоги слідчого щодо визначення місцем зберігання вищевказаного транспортного засобу - територію стаціонарного поста «Першотравенський», який розташований на 327 км а/д М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине, за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки порядок зберігання речових доказів регулюється положеннями ст.100 КПК України, Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125, та Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 р. № 1104, і вирішення вказаного клопотання не відноситься до компетенції слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись п.18 ч.1 ст.3, ст.ст.170-173, 369-372, 376, 309 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке видане ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заборонити ОСОБА_5 у власності якого знаходиться вказаний транспортний засіб, відчуження, розпорядження та використання автомобіля марки ВАЗ 11183, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, НОМЕР_3 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .