12.06.2024 Справа № 756/5926/24
№ 3/756/2937/24
№ 756/5926/24
іменем України
12 червня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 866017, 19 квітня 2024 року, близько 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 , на просп. С. Бандери 16, у м. Києві, керував автомобілем марки «MAZDA», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичногосп'яніння. Від огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому Законом порядку, відмовився, що було зафіксовано технічним засобом відеозапису (нагрудна камера патрульного поліцейського № 472087).
ОСОБА_1 до суду з'явився вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що у стані сп'яніння він не перебував, а працівники патрульної поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння лише тому, що побачили, що на нього вже складався протокол про адміністративне правопорушення 04.04.2024 та вказали, що він зможе надати результати на стан сп'яніння у суді і це вплине на позитивний результат розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що працівники патрульної поліції вели себе не коректно, ображали та жартували, зокрема запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння з ними, оскільки по самозверненню для проходження огляду сп'яніння він сплатить 1500 гривень.
Адвокат Гаврик А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Адвокат Гаврик А.В. зазначив, що приводом запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння слугувало лише те, що на ОСОБА_1 04.04.2024 вже складався протокол про адміністративне правопорушення, а не ознаки сп'яніння яких у ОСОБА_1 не було.
Дослідивши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та думку адвоката, вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Так, відповідно до п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015, за № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 866017 від 19.04.2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пояснення ОСОБА_1 , відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, суд приходить до висновку, що протокол стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, складений безпідставно та необґрунтовано.
Як вбачається з відеозапису бодікамер поліцейських, вбачається, що патрульний поліцейський запропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння лише після того як побачив, що на останнього вже складали протокол про адміністративне правопорушення 04.04.2024 за ч. 1 ст. 130 КпАП України та при цьому вводить в оману ОСОБА_1 , вказуючи на те, що якщо він пройде огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога то це допоможе йому при розгляді справи про адміністративне правопорушення від 04.04.2024, коли воно буде розглядатись у суді. Крім того патрульні поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 краще проїхати з ними до лікаря нарколога пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки це буде безкоштовно.
У контексті вказаного, суд наголошує на наступному.
Так, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Стаття 3 Конституції України наголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Водночас, стаття 57 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Також, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приписи ч. 2, п. а) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказують, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема, бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Тому, в принципі, Суд не має висловлюватись щодо прийнятності певних доказів, наприклад, отриманих у спосіб, що суперечить національному праву. Натомість слід перевірити, чи провадження, включно із способом збирання доказів, було справедливим в цілому, що передбачає перевірку згаданого порушення законності, і у випадках, коли йдеться про порушення іншого захищеного Конвенцією права, характеру цього порушення («Хан проти Сполученого Королівства» (Khan v. the United Kingdom), § 34; «П.Г. і Дж.Х. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.H. v. the United Kingdom), § 76; «Аллан проти Сполученого Королівства» (Allan v. the United Kingdom), § 42).
Водночас, у випадку використання у кримінальному провадженні доказів, зібраних за допомогою засобу, визнаного таким, що порушує статтю 3, слід керуватись іншими міркуваннями. Використання подібних доказових елементів, зібраних з порушенням одного з абсолютних прав, котрі є осердям Конвенції, завжди викликає глибокі сумніви щодо справедливості провадження, навіть якщо надання згаданим елементам доказової сили не було вирішальним для визнання підсудного винним («Ялох проти Німеччини» (Jalloh v. Germany) [ВП], §§ 99 і 105; «Арутюнян проти Вірменії» (Harutyunyan v. Armenia), § 63; див. про протилежне, «Мехмет Алі Есер проти Туреччини»* (Mehmet Ali Eser v. Turkey), § 41, де жодні твердження, отримані шляхом примусу, насправді не використовувалися при звинуваченні заявника).
Беручи до уваги, що патрульні поліцейські діяли всупереч Закону України «Про Національну поліцію», а також в порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме збирали докази шляхом введення в оману ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останнього відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КпАП України, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко