Справа № 675/802/24
Провадження № 1-кп/675/97/2024
"03" липня 2024 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі засідань у м.Ізяслав кримінальне провадження № 12024244000000659 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Колом'є Славутського району Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, одруженого, маючи на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_5 упродовж лютого - квітня 2024 року, перебуваючи в будинку по АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання домашньому насильству», діючи умисно, систематично, вчиняв психологічне насильство щодо подружжя - своєї дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя.
Так, ОСОБА_5 упродовж 2024 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за фактами вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із вчиненням домашнього насильства щодо ОСОБА_4 .
Зокрема, 05.03.2024 працівниками ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом вчинення 07.02.2024 о 12 год 30 хв ОСОБА_5 домашнього насильства - умисного вчинення дій психологічного характеру, а саме висловлювання образ нецензурною лайкою щодо своєї дружини - ОСОБА_4 , внаслідок чого у останній могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, який направлено на розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області. Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 березня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Окрім того, 08.04.2024 року працівниками ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом умисного вчинення ОСОБА_5 08.04.2024 року о 22 год. 20 хв. дій психологічного характеру, а саме висловлювань образ нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою щодо дружини - ОСОБА_4 , внаслідок чого останній могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, який направлено на розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
Також, 10.04.2024 року працівниками ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 173-2 Кодексу Українипроадміністративні правопорушення, за фактом вчинення ОСОБА_5 08.04.2024 року о 20 год. 00 хв. домашнього насильства - умисного вчиненнядій психологічного характеру, а саме висловлювань образ нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою щодо дружини - ОСОБА_4 , внаслідок чого останній могла бути завдана шкодаїї психологічному здоров'ю, якийнаправлено на розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15.04.2024, адміністративні справизафактами вчинення ОСОБА_5 08.04.2024 року о 20 год. 00 хв.та08.04.2024 року о 22 год. 20хв.адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єднано в одну справу, ОСОБА_5 визнано винним за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Незважаючи на неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані із вчиненням домашнього насильства щодо подружжя, ОСОБА_5 , діючи систематично та умисно, продовжив вчиняти психологічне насильство щодо дружини - ОСОБА_4 .
Так, 21 квітня 2024 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_4 , що виразилось у словесних образах нецензурною лайкою, залякуванні та погрозах фізичною розправою, приниженні та демонстрації своєї фізичної переваги.
Через протиправні дії ОСОБА_5 , вчинені упродовж лютого - квітня 2024 року та 21.04.2024, потерпіла ОСОБА_4 , систематично переживала психологічне насильство, що призвело до нав'язливих страхів та панічних реакцій, дезадаптивного стану та емоційного виснаження, нездатності захистити себе, вразливості та підозрілості. Ситуація домашнього насильства у вказаний період призводила до внутрішньої конфліктності уявлень про себе, вразливості та переживань комплексу негативних емоцій: безпорадності, роздратування, безвиході, страху за себе та дітей. Нездоровий спосіб життя, накопичуваний стрес та негативні переживання змінили життя потерпілої, а постійні словесні образи, приниження, погрози, спричинили їй психологічні страждання.
Регулярні конфлікти з ОСОБА_5 перетворились на відчуття власної безпорадності, втрати перспективи спільного проживання та безпеки, тобто, призвели до погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_4 , яка відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є постраждалою від домашнього насильства.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, доведена повністю і його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.
25 червня 2024 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також на призначення ОСОБА_5 покарання у виді 150 годин громадський робіт, та на підставі п. 5 ч. 1 ст.91-1 КК України застосування до ОСОБА_5 обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто у домашньому насильстві, яке виразилось у систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_4 ініціювала укладення угоди про примирення з обвинуваченим, просила суд її затвердити та пояснила, що укладення угоди з її сторони є добровільною і вона цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України в підготовчому судовому засіданні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про примирення не заперечував, пояснив, що угода про примирення відповідає вимогам КПК України та КК України, йому відомі особливості апеляційного оскарження.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена в межах санкції ст. 126-1 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в органі пробації на обліку не перебуває, спроможний виконати узгоджене сторонами покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно положень ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання згідно положень ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим, необхідним, достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Відповідно до Типової програми для кривдників, що затверджена 01.10.2018 наказом Міністерства соціальної політики України № 1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов'язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Також суд вважає за необхідне відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, застосувати щодо ОСОБА_5 один із обмежувальних заходів, та покласти на останнього обов'язок проходження програми для кривдників. Вказаний обов'язок зазначено в угоді і положення її не суперечать вимогам КК України.
З огляду на призначене покарання, підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, суд не вбачає.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374, 469, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 25 червня 2024 року.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначивши йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п'ятдесят) годин.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.
Виконання програми для кривдників щодо ОСОБА_5 відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» покласти на Крупецьку сільську раду Шепетівського району Хмельницької області.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_5 не застосовувати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Речові докази: копії адміністративних справ: № 675/348/24 (провадження №3/675/184/2024) на 14 аркушах; № 675/584/24 (провадження № 3/675/284/2024) на 29 аркушах; оптичний диск DVD-R марки «My media», 4.7 GB, 16-x speed, 120 min, на якому розміщені відеозаписи реагування та повідомлення ОСОБА_6 по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_5 , щодо своєї дружини ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1