П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 484/2485/24
Головуючий в 1 інстанції: Максютенко О.А. Дата і місце ухвалення: 23.05.2024р., м. Первомайськ
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови серії АА №00018894 від 22.04.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Також, позивач просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що працівником Укртрансбезпеки при складанні постанови не вірно визначені вагові, габаритні та інші парламенти транспортного засобу, тобто не визначив якими саме транспортними засобами за типом здійснювалося перевезення вантажу, що призвело до неправильного визначення відповідачем в постанові нормативно-вагових параметрів загальної маси транспортних засобів на рівні 40 тон, адже до транспортних засобів позивача як до трьохвісного автомобілю - тягача з трьохвісним напівпричепом - контейнеровозом повинні застосуватися нормативно-вагові параметри загальної маси транспортного засобу у 44 тони.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 23.05.2024 р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що нею не заперечується можливі відхилення вагових показників, хоча документи первинного обліку (ТТН) та проведене зважування на автомобільних вагах за місцем навантаження та місцем розвантаження зазначили відсутність перевищення норми навантаження, передбачені п.22.5 ПДР.
Однак у постанові серії АА №00018894 від 22.04.2024 року вказано що фактична загальна вага транспортного засобу склала 43470 кг., а перевищення дозволеної ваги, в порушення п.22.5 ПДР склало 8,675% (3,47 тон).
Апелянт звертає увагу суду, що при складанні та винесенні вказаної постанови не враховано, що причіп ДНЗ ВЕ2572ХF є контейнеровозом, а для вказаного виду транспортного засобу дозволено навантаження загальної ваги 44 тони.
У зв'язку з чим фактично позивачем не було допущено порушення ПДР у вигляді перевищення загальної маси транспортного засобу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки: МАN ТGА 28 480 д.н.з НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 28000, маса без навантаження 9165.
Згідно даних товарно-транспортної накладної №350 від 14.04.2024 р. було здійснено перевезення кукурудзи, загальна маса брутто становила 44180 кг, тара 17320 кг, нетто 26860 грн (а.с.11).
30 квітня 2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано копію постанови Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомира Миколайовича серії АА №00018894 від 22.04.2024 року, в якій позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за порушення п. 22.5 ПДР - перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Відповідно до вказаної постанови серії АА №00018894 від 22.04.2024 року, 15.04.2024 року о 0 год. 54.хв. за адресою М-21, км.192+000 Житомирська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб МАN TGA 28.480 ДНЗ НОМЕР_2 причіп ДНЗ НОМЕР_3 , власником якого є позивач, яким допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22,5 ПДР України : перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон» та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Не погоджуючись з правомірністю зазначеної постанови позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції приймаючи рішення дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема,
фактичної маси:
комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони;
навантаження на вісь:
на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше 21 тон.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
В матеріалах справи містяться інформаційна картка габаритно-вагового контролю за постановою від 22.04.2024 року серії АА №00018894, якою підтверджено фактичну загальну масу транспортного засобу, належного позивачу на момент фіксації порушень, яка складала більше за максимально дозволену 40 тон, а також перевищення встановлених показників навантаження на осі транспортного засобу.
Апелянт стверджує, що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем МАN ТGА 28.480, з використанням напівпричепа SCHMITS, який є контейнеровозом, у зв'язку з чим максимальне значення загальної маси транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становило 44 тони, а не 40 тон.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання позивача, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Також, Наказом №363 наведено визначення вантажного контейнера як одиницю транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.
Відповідно до п.п. 17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Колегією суддів, з матеріалів справи, зокрема, з фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що транспортний засіб (тягач) перевозив контейнер, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. (а.с.49)
Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 напівпричіп спеціалізований н/пр-контейнеровоз марки SCHMITS, модель SPR 24L, державний номерний знак НОМЕР_5 , переобладнаний 2023 р. рами опорними пристроями для установки і перевезення контейнерів типу 1 А.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки з наданої товарно-транспортної накладної від 14.04.2024 р. №350 вбачається, що на момент автоматичної фіксації транспортний засіб марки МАN TGA 28.480 д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_5 , здійснював перевезення кукурудзи насипом. А відтак, в межах спірних правовідносин спеціалізований напівпричіп, державний номер НОМЕР_5 , не використовувався за призначенням як контейнеровоз.
Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 «напівпричіп - спеціалізований н/пр контейнеровоз» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері.
Позивачем на площадку для перевезення контейнерів установлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину та накрито тентом) з метою збільшення ваги перевезення вантажу. Будь-яке маркування відсутнє. Така зміна функціонального призначення контейнеровоза не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу.
Будь-яких доказів щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме змінним кузовом, ідентифікації такого кузова, доказів щодо придбання або використання змінного кузову до суду позивачем не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса такого транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон.
Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2020р. по справі №814/1460/16.
Також, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова містить всі необхідні відомості.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019р.
Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Дослідивши наявну в матеріалах справи інформаційну картку габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, а також безпосередньо зміст спірної постанови, колегія суддів доходить висновку, що з них являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим.
В спірній постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Колегія суддів доходить висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Між тим, Інструкція №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
Порушення, за яке позивача постановою притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексних технічних засобів, які пройшли повірку у встановленому законодавством порядку.
Колегією суддів встановлено, що розрахунок % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами здійснено за формулою відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010. Державною службою України з безпеки на транспорті наведено відповідні розрахунки згідно спірної постанови, за наслідками дослідження яких у колегії суддів не виникає сумнівів у їх правильності.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятого ним рішення, доведено рух транспортного засобу марки МАN TGA 28.480 ДНЗ НОМЕР_2 з напівпричіп ДНЗ ВЕ2572ХF, із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, за що спірною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук