02 липня 2024 р. Справа № 440/577/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава по справі № 440/577/24
за позовом Приватного підприємства "ПАВІС"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Приватне підприємство "ПАВІС", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 121000406 від 22 грудня 2023 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 192251,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства у його спірній частині. Пояснив, що 519 податкових накладних, які визнані контролюючим органом поданими на реєстрацію несвоєчасно (з 158 по 676 зазначені в Додатку № 1 до Акта), фактично подавались позивачем на реєстрацію в установлені ПКУ строки, однак з незалежних від платника технічних причин ці податкові накладні не були доставлені контролюючому органу. Так, позивач зазначив, що 15.08.2022 подав на реєстрацію 519 податкових накладних, однак, протягом операційного дня квитанції про їх прийняття або неприйняття, або зупинення не надійшли. Квитанції про прийняття вказаних накладних надійшли лише після повторного їх подання на реєстрацію. Не зважаючи на відсутність у Приватного підприємства "ПАВІС" вини, відповідач всупереч вимогам законодавства застосував штраф за порушення граничних строків реєстрації згаданих податкових накладних. Позивач наголошує, що в силу вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України такі накладні належить вважати своєчасно зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на те, що допущення порушень з боку підприємства не мало місця, застосування штрафу є протиправним.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 року адміністративний позов Приватного підприємства "ПАВІС" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 121000406 від 22 грудня 2023 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 192251,17 грн.
Стягнуто на користь Приватного підприємства "ПАВІС" (вул. В.Пугачова, 6, офіс 403, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 41462762) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено факт порушення позивачем граничних строків подання на реєстрацію низки податкових накладних. Згідно Архіву електронної звітності ДПС України дані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних зареєструвалися в ЄЄРПН 18.08.2022 о 16:09, 16:10, 16:11, про що ПП "ПАВІС" направлено квитанції. Отже, кількість днів затримки реєстрації податкових накладних, визначена в акті камеральної перевірки відповідає даним системи ДПС України та визначена з урахуванням вимог податкового законодавства у період дії воєнного стану. За вказане порушення до позивача застосовано штрафні санкції, визначені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "ПАВІС" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 41462762), яка здійснює свою господарську діяльність, зокрема у сфері торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Позивач є платником ПДВ.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "ПАВІС" щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН.
За результатами проведеного заходу контролю відповідачем складений акт № 11451/16-31-04-06-03/41462762 від 16 листопада 2023 року, в якому зафіксовано допущені платником податків порушення, а саме: порушення передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України термінів реєстрації 680 податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму ПДВ 1673453,95 грн за період формування червень 2022 року - серпень 2023 року.
За наслідками розгляду контролюючим органом заперечень щодо акта перевірки № 11451/16-31-04-06-03/41462762 від 16 листопада 2023 року Комісією ГУ ДПС у Полтавській області ухвалено рішення про залишення висновків акта без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі зазначеного акта контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 121000406 від 22 грудня 2023 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 258289,20 грн.
Не погодившись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 192251,17 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації 519 з 680 податкових накладних, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних. Отже, судом встановлено протиправність нарахування штрафних санкцій в порядку пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію 519 з 680 податкових накладних. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 192251,17 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ним, у зв'язку з незалежних від нього причин, фактично порушено терміни реєстрації ПН/PK, що передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, за правилами пункту 3 Порядку операційний день триває в робочі дні з 8:00 до 20:00. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Аналіз викладених норм права свідчить про те, що як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Водночас, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Спірним питанням у досліджених правовідносинах є встановлення факту порушення строків реєстрації 519 податкових накладних (№ з/п з № 158 по № 676) з 680, вказаних в акті перевірки та відображених в податковому повідомленні-рішенні.
Так, з Додатку № 1 до акту про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ПАВІС" від 16.11.2023 № 11451/16-31-04-06-03/41462762, вбачається, що податкові накладні в кількості 519 штук (№ з/п з № 158 по № 676) були виписані 24.07.2022, 28.07.2022, 29.07.2022, 30.07.2022 та 31.07.2022. Датою їх реєстрації зазначено 18.08.2022, а терміном реєстрації - 15.08.2022. Відповідно, кількість днів протермінування - 3 дні.
Згідно Додатку до податкового повідомлення - рішення від 22.12.2023 № 121000406 "Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПАВІС", за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % на загальну суму 192251,17 грн.
Водночас, судовим розглядом встановлено, що 15 серпня 2022 року позивачем у межах операційного дня за допомогою програмного забезпечення направлено в електронному форматі до Державної податкової служби (ДПС) для реєстрації в Єдиному реєстрі вказані 519 податкових накладних.
На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви надано протоколи руху документа/звіта від 15 серпня 2022 року щодо спірних податкових накладних, де зазначено, наприклад:
"Підписано директором - 15.08.2022 10:47
Підписано печаткою - 15.08.2022 10:47
Очікується доставка - 15.08.2022 11:04
Очікується доставка - 18.08.2022 16:06
Повідомлення - 19.08.2022 09:38
Квитанція №1 - 19.08.2022".
Зазначені роздруковані протоколи файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 200/12604/19-а.
Тобто, спірні податкові накладні товариством були подані на реєстрацію 15 серпня 2022 року, однак квитанції про їх прийняття надійшли лише 19 серпня 2022 року після повторного подання податкових накладних на реєстрацію.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2018 року у справі № 813/815/18, від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про направлення позивачем на реєстрацію 15 серпня 2022 року 519 спірних податкових накладних в межах операційного дня та своєчасного виконання своїх зобов'язань, передбачених податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.
В постанові від 14 лютого 2019 року у справі №809/1040/17 Верховний Суд зауважив, що: "...відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судом першої та апеляційної інстанцій, що ТОВ вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Суд касаційної інстанції також погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку...".
У постановах від 03 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Відповідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, надані відповідачем квитанції від 19 серпня 2022 року про реєстрацію податкових накладних не спростовують встановлених судом обставин направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних саме 15 серпня 2022 року. Водночас, реєстрація податкових накладних ДПС України лише 19 серпня 2022 року не може бути підставою для покладення на позивача відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Отже, судом встановлено, що зі свого боку позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.
Разом з тим, судом встановлено, що до кінця операційного дня 15 серпня 2022 року квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних позивачу не надходили, отже в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надіслання.
Суд звертає увагу, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб'єкта господарювання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28 вересня 2022 року у справі № 200/4176/20-а та від 01 грудня 2022 року у справі № 640/18804/19.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає, що позивачем пропущено встановлений граничний строк реєстрації спірних 519 спірних податкових накладних, а тому не погоджується з позицією відповідача про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів на те, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу jura novit curia (суд знає закони) наведено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані частиною третьою статті 2 КАС України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
У контексті викладеного суд зазначає, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
При цьому, судом встановлено протиправність нарахування штрафних санкцій в порядку пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію 519 податкових накладних з 680 податкових накладних.
Дослідивши матеріали справи, додаток до спірного ППР та Додаток № 1 до акта камеральної перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначити суму протиправно застосованих до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію спірних 519 податкових накладних та правомірно скасував спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 192251,17 грн.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 року по справі № 440/577/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 440/577/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва