м. Вінниця
01 липня 2024 р. Справа № 120/19081/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася його представниця до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачем 11 вересня 2023 року прийнято рішення № 024350002606 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком. Зі змісту такого рішення слідує, що пенсія позивачу призначена з 27 квітня 2023 року.
Водночас представниця позивача стверджує, що вперше за призначенням пенсії за віком її довіритель звернувся ще 14 жовтня 2022 року, а пенсійного віку досягнув - 14 вересня 2022 року.
При цьому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відтак, на думку представниці позивача, пенсію за віком її довірителю слід було призначити з дня, що настає за днем пенсійного віку, тобто з 15 вересня 2022 року (а не з 27 квітня 2023 року), оскільки позивач протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку вперше звернувся за призначенням пенсії.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11 вересня 2023 року № 02435002606 в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 27 квітня 2023 року, представниця позивача звернулася до суду із цим позовом щодо скасування такого рішення та зобов'язання відповідача переглянути дату призначення пенсії її довірителю та здійснити перерахунок та виплату такої пенсії з 15 вересня 2022 року.
Ухвалою від 26 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представниці позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
18 січня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 14 жовтня 2022 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з підпунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.7 згаданого Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як зазначає представник відповідача, на підставі згадуваної вище норми розгляд заяви про призначення позивачу пенсії від 14 жовтня 2022 року здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області та саме цим пенсійним органом було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за такою заявою. Зі змісту такого рішення слідує, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 25 років 5 місяців 29 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. При цьому, як зазначає представник відповідача, вказане рішення позивачем не оскаржувалося, в судовому порядку не скасовувалось та протиправним не визнавалось, а тому є чинним.
В подальшому, 27 квітня 2023 року позивач повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, надавши партійний квиток. Вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області. За результатами розгляду такої заяви цим пенсійним органом до страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період роботи з 24 квітня 1985 року по 14 грудня 1986 року. Проте рішенням пенсійного органу від 04 травня 2023 року позивачу все ж відмовлено в призначенні пенсії.
Не погоджуючись із цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його в судовому порядку. Після відкриття провадження у справі № 120/9236/23 17 липня 2023 року пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність до чинного законодавства, а саме долучено протокол опиту свідків. При цьому протокол опиту свідків як правову підставу зарахування до страхового стажу позивача інших періодів роботи, яких було достатньо для призначення пенсії, було складено лише 26 квітня 2023 року.
З огляду на наведене до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи з 01 січня 1983 року по 23 квітня 1985 року та з 15 грудня 1986 року по 31 грудня 1986 року. Загалом за результатами розгляду заяви позивача від 27 квітня 2023 року страховий стаж ОСОБА_1 склав 30 років 2 місяці 13 днів. Таким чином, саме з 27 квітня 2023 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Окремо представник відповідача вказав на те, що згідно з пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на веб-порталі або засобами Порталу Дія.
Оскільки надання необхідних документів відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, то пенсія за віком була призначена з дня повторного звернення за призначенням пенсії, а саме з 27 квітня 2023 року.
За таких обставин, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
30 січня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, проте така судом до уваги не береться, оскільки у справах, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні у адміністративній справі докази, суд встановив такі обставини.
14 вересня 2022 року ОСОБА_2 досягнув пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років).
14 жовтня 2022 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до згадуваної вище статті Закону.
За принципом екстериторіальності розгляд такої заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та цим пенсійним органом 20 жовтня 2022 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 024350002606. Зі змісту рішення слідує, що станом на день подання заяви страховий стаж позивача становив 25 років 05 місяців 29 днів (при необхідних 29 років), якого недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26 квітня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено опитування свідків щодо окремих періодів роботи ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.
27 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Розгляд цієї заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за результатами її розгляду 04 травня 2023 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 024350002606. Зі змісту цього рішення слідує, що страховий стаж позивача становить 28 років 01 місяць 20 днів (при необхідних 29 років), якого недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із цим рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку (адміністративна справа № 120/9236/23).
11 вересня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на підставі протоколу опитування свідків до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди його роботи з 01 січня 1983 року по 23 квітня 1985 року та з 15 грудня 1986 року по 31 грудня 1986 року та прийнято рішення № 024350002606, яким позивачу з 27 квітня 2023 року призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на прийняте пенсійним органом рішення ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі № 120/9236/23 закрито провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині дати призначення пенсії, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2023 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відтак для призначення пенсії за віком особа звертається до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка та необхідним пакетом документів. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У випадку звернення до пенсійного органу із відповідною заявою поза межами вказаного строку пенсія за віком призначається з дня звернення з відповідною заявою.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 по досягненню 60-річного віку (14 вересня 2022 року) звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком 14 жовтня 2022 року, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 024350002606 від 20 жовтня 2022 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
27 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 024350002606 від 04 травня 2023 року позивачу повторно відмовлено в призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність необхідного страхового стажу.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Під час судового розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 024350002606 від 11 вересня 2023 року, яким ОСОБА_1 з 27 квітня 2023 року (повторного звернення) призначено пенсію за віком. При цьому сторонами не заперечується, що підставою для такого призначення слугував протокол опитування свідків від 26 квітня 2023 року, відповідно до якого до страхового стажу позивача було зараховано періоди його роботи з 01 січня 1983 року по 23 квітня 1985 року та з 15 грудня 1986 року по 31 грудня 1986 року. Як наслідок, позивачу стало достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Водночас основний аргумент позивача щодо необхідності призначення йому пенсії з 15 вересня 2022 року (наступного дня після досягнення пенсійного віку) полягає в тому, що первинне звернення про призначення пенсії ним подавалося ще 14 жовтня 2022 року, тобто в межах тримісячного строку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058.
Проте такі доводи позивача слід оцінити критично з огляду на таке.
Варто врахувати те, що дійсно позивач в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку і правомірно очікував на те, що пенсія буде призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Однак за результатами розгляду такої заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило в призначенні позивачу пенсії.
При цьому вказане рішення позивачем в судовому порядку не оскаржувалось, а тому воно є чинним.
Водночас у цій справі позивач також не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а наполягає на скасуванні рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині дати призначення пенсії.
Проте, на переконання суду, за результатами розгляду заяви про призначення пенсії від 27 квітня 2023 року у відповідача не було підстав призначати позивачеві пенсію з 15 вересня 2022 року за наявності чинного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 024350002606 від 20 жовтня 2022 року, яким встановлено станом на день подання первинної заяви відсутність у позивача необхідного страхового стажу.
Більше того, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, надаючи оцінку заяві позивача про призначення пенсії від 27 квітня 2023 року, досліджувало зокрема і протокол опитування свідків від 26 квітня 2023 року. І саме на підставі такого протоколу пенсійний орган дійшов висновку, що у позивача достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Водночас станом на 14 жовтня 2022 року (первинне звернення позивача за призначенням пенсії) такі докази позивачем не подавалися (про що свідчать перелік додатків, наведений у самій заяві), відповідно і Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оцінку такому доказу не надавало.
На підставі наведеного вище суд доходить висновку, що у пенсійного органу за результатами розгляду нового звернення про призначення пенсії від 27 квітня 2023 року не було підстав для призначення позивачу пенсії за віком з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 15 вересня 2022 року.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому підстави для скасування оскаржуваного в цій справі рішення в частині дати призначення пенсії відсутні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачці витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 01.07.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович