м. Вінниця
01 липня 2024 р. Справа № 120/16280/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та є матір'ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Свідоцтвом про смерть від 19 грудня 2022 року серії НОМЕР_1 , що видане Погребищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), підтверджується те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 44 років.
При цьому відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 29 травня 2023 року № 1805 травма та причина смерті ОСОБА_2 пов'язана із захистом Батьківщини.
04 липня 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали із ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку з надходженням згадуваних вище матеріалів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 04 липня 2023 року (дата надходження матеріалів) призначеноспозивачці пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас представник позивачки не погоджується з датою призначення пенсії, оскільки в силу приписів частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Оскільки син позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а звернення про призначення пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, тому, на думку представника позивачки, пенсію позивачці слід було призначити з 04 вересня 2022 року (з дня, що настає за днем смерті годувальника).
Не погоджуючись з датою призначення ОСОБА_1 пенсії, її представник звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 30 жовтня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а у разі нездійснення реєстрації такого електронного кабінету - здійснити реєстрацію електронного кабінету відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали від 30 жовтня 2023 року представником позивачки 05 грудня 2023 року подано до суду заяву, до якої долучено доказ реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Ухвалою від 11 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
28 грудня 2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 до 04 липня 2023 року виплачувалася пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 04 липня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 . У зв'язку з наведеним вище пенсійним органом з 04 липня 2023 року призначено позивачці пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За таких обставин, на переконання представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Також 28 грудня 2023 року представником відповідача подано до суду письмові пояснення, у яких йдеться про відсутність підстав для стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши наявні у адміністративній справі докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є матір'ю загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується наявним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Як свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , позивачці з 27 жовтня 2010 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Погребищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), підтверджується те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 44 років, про що 19 грудня 2022 року складено відповідний актовий запис № 495.
Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 29 травня 2023 року № 1805 травма та причина смерті ОСОБА_2 пов'язана із захистом Батьківщини.
04 липня 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали з ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку з надходженням згадуваних вище матеріалів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 04 липня 2023 року (дата надходження матеріалів) призначено позивачці пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
28 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із адвокатським запитом, у якому просив призначити пенсію його довірительці з 04 вересня 2022 року (з дня, що настає за днем смерті годувальника).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05 жовтня 2023 року заявника повідомлено про те, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви з усіма необхідними документами. ОСОБА_1 по 31 липня 2023 року виплачувалася пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 04 липня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 за загиблого сина ОСОБА_2 . У зв'язку з наведеним вище пенсійним органом з 04 липня 2023 року призначено позивачці пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 36 Закону № 1058-IV визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що 04 липня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали про призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
До 04 липня 2023 року позивачка отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Таким чином, з 04 липня 2023 року, тобто з моменту звернення позивачки із заявою (надходження матеріалів від уповноваженого на те органу) до відповідача відбулося призначення (переведення) іншого виду пенсії (у разі втрати годувальника) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Положеннями статті 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
Про строки призначення пенсій, визначених Законом № 2262-ХІІ, йдеться у статті 50 цього Закону.
Так, відповідно до частини 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Відтак згаданою нормою встановлено, що батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ, така пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ силової структури, визначений пунктом 1 цього розділу). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відтак слід констатувати, що особливості призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV та відповідно до Закону № 2262-ХІІ є відмінними.
Варто зауважити, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, згідно з якими пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, оскільки спеціальною нормою в даному випадку є приписи частини 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що пенсія у разі втрати годувальника, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, призначається з дня звернення за пенсією.
Саме цією нормою і керувався відповідач, призначаючи позивачці пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що свідчить про правомірність таких дій.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивачки, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачці витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 01.07.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович