Провадження № 22-ц/803/7743/24 Справа № 171/2012/21 Суддя у 1-й інстанції - Хоруженко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
01 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Корчистої О.І., Тимченко О.О.
розглянувши заяву судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Остапенко Вікторії Олександрівни про самовідвід по цивільній справі № 171/2012/21 за позовом ОСОБА_1 до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай),
До Дніпровського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги Криворізької східної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради, на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2024 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Остапенко В.О., судді - Корчиста О.І., Тимченко О.О.
Суддею судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Остапенко В.О. заявлено самовідвід по вказаній справі з тих підстав, що колегією суддів у складі головуючого судді Остапенко В.О., суддів Бондар Я.М. та Зубакової В.П., під час розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження, 15 серпня 2023 року прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Криворізької східної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради, задоволено частково.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай) - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької східної окружної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 235 грн 35 коп.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції скасована постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяви про самовідвід судді Остапенко В.О. підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до статті 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Згідно зі статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи зазначене, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді ОСОБА_2 , враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, колегія суддів вважає, що заява про самовідвід судді Остапенко В.О. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36,39 ЦПК України, суд,
Заяву судді Дніпровського апеляційного суду Остапенко В.О. про самовідвід у цивільній справі № 171/2012/21 за позовом ОСОБА_1 до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.
Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни головуючого суддю у справі № 171/2012/21 Остапенко Вікторію Олександрівну.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Готовуючий:
Судді: