Провадження № 22-ц/803/5704/24 Справа № 243/1146/24 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
02 липня 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Остапенко В.О., Тимченко О.О.
секретар судового засідання - ОСОБА_1
сторони:
позивачка - ОСОБА_2 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2024 року, яке ухвалено суддею Хаустовою Т.А., поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, повне судове рішення складено 26 березня 2024 року,-
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 .
18 лютого 2022 року приватним нотаріусом було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого позивачка є спадкоємицею недоотриманої пенсії ОСОБА_3 в розмірі 346 718,91 грн.
04 квітня 2023 року позивачка через веб-портал електронних послуг ПФУ звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та додала всі необхідні документи.
Згідно з повідомленням відповідача від 05 квітня 2023 року позивачці відмовлено в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії, оскільки вона не надала довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки.
За повідомленням відповідача, виплата пенсійних коштів ОСОБА_3 проведена по 29 лютого 2016 року, за життя ОСОБА_3 за поновленням виплати пенсії не звертався, пенсійні кошти за період з березня 2016 року до серпня 2021 року не нараховувались.
Недоотримана пенсія померлого ОСОБА_3 була розрахована відповідно до вимог ст.46 Закону №1058 за період з 23 січня 2019 року по 31 серпня 2021 року та склала 346 718,91 грн.
Через обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії трирічним терміном, нотаріус був позбавлений можливості включити всю недоотриману пенсію до складу спадщини.
На запит адвоката відповідач повідомив, що сума нарахованої та виплаченої пенсії у лютому 2016 року становила 3 222,00 грн.
Отже, недоотримана пенсія, яка не увійшла до Свідоцтва про право на спадщину, становить 109 548,00 грн. (3 222,00 грн. х 34 місяці, за які пенсія не нараховувалась).
Позивачка просить суд визнати за нею право власності та стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію померлого ОСОБА_3 , яка не була включена до Свідоцтва про право на спадщину за законом, в розмірі 109 548,00 грн. та стягнути з відповідача на її користь недоотриману пенсію після померлого ОСОБА_3 за Свідоцтвом про право на спадщину за законом в розмірі 346 718,91 грн., а також стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на користь ОСОБА_2 грошові кошти в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2022 року, в розмірі 346 718,91 грн..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 2 773,74 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що за матеріалами електронної пенсійної справи, ОСОБА_3 з 01.08.2014 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Бахмуті (далі - Головне управління), як внутрішньо переміщена особа, та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.
Виплата пенсії проведена по 29.02.2016.
Нарахування пенсійних коштів за березень 2016 року в сумі 3 222,00 грн. Головним управлінням було проведено, але кошти не виплачені пенсіонеру у зв'язку з призупиненням виплати пенсії ОСОБА_3 на підставі статті 12 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
ОСОБА_3 особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не звертався.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.09.2021 року у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Глушко О.В. Головним управлінням проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 та у лютому 2022 року надіслана довідка нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 346 718,91 грн за період з 23.01.2019 по 31.08.2022, з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 04.04.2023 року із заявою №1127 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , звернулася ОСОБА_2 . За результатом розгляду наданих документів, у виплаті недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи спадкоємиці ОСОБА_2 .
Пенсія за життя ОСОБА_3 за період з 01.04.2016 по 22.01.2019 не нараховувалась.
В зв'язку з викладеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Зважаючи на те, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача - ОСОБА_4 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи, відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 04 січня 2022 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Глушко О.В. видане ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщина, на яку видане це Свідоцтво, складається з: недотриманої пенсії в сумі 346 718,91 грн., належність недоотриманої пенсії спадкодавцю підтверджується довідкою №0500-1515-8/23933, виданою 07 лютого 2022 року відділом обслуговування громадян №12 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 квітня 2023 року П/С №914190844561 ОСОБА_2 відмовлено у виплаті недоотриманої суми пенсії за померлого ОСОБА_3 згідно заяви від 04.04.2023 №1127, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за паспортом: Луганська область, м. Молодогвардійськ, що входить до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Луганській області та не надала довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки.
Згідно з повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 квітня 2023 року №0500-0202-8/33263 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку в Головному управлінні з дислокацією у м. Бахмут, як внутрішньо переміщена особа, та отримував пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
За матеріалами електронної пенсійної справи виплата пенсійних коштів проведена по 29.02.2016.
За життя ОСОБА_3 особисто за поновленням виплати пенсії не звертався, пенсійні кошти за період з березня 2016 року до серпня 2021 року не нараховувались.
24.01.2022 до Головного управління надійшов запит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Глушко О.В. про наявність недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 .
Недоотримана пенсії померлого ОСОБА_3 була розрахована відповідно до вимог ст. 46 Закону № 1058 за період з 23.01.2019 по 31.08.2021 та склала 346 718,91 грн., про що нотаріусу надано відповідь листом 07.02.2022 № 0500-1515-8/23933. У відповіді було зазначено, що сума недоотриманої пенсії може бути зменшена у зв'язку з датою звернення спадкоємця до управління Пенсійного фонду України, відповідно до вимог ст.46 Закону №1058.
04.04.2023 ОСОБА_2 засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України надала заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 .
Рішенням Головного управління від 05.04.2023 ОСОБА_2 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 .
Згідно з повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 лютого 2024 року №3150/02-16 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку в Головному управлінні з дислокацією в м. Бахмут, як внутрішньо переміщена особа, та отримував пільгову пенсію за віком, розраховану відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2015 по 28.02.2016.
Сума нарахованої та виплаченої пенсії у лютому 2016 року становила 3 222,00 грн.
За матеріалами електронної пенсійної справи виплату пенсійних коштів припинено з 01.03.2016 згідно зі ст. 12 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». За життя ОСОБА_3 особисто за поновленням виплати пенсії не звертався.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано інформацію з автоматизованої системи нарахування пенсії (Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_3 , з періодом нарахувань з 01 березня 2016 року по 31 серпня 2021 року, де зазначено, що з квітня 2016 року по грудень 2018 року пенсія не призначалась, не нараховувалась та не виплачувалась.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області грошових коштів в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2022 року в розмірі 346 718,91 грн. всупереч відмови позивачці в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії, оскільки вона не надала довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки, суд першої інстанції виходив з того, що жодним законом України не визначено такої підстави для відмови у прийнятті документів на виплату спадкоємцю грошових коштів, які увійшли до складу спадщини, як відсутність у нього довідки про його реєстрацію, як внутрішньо переміщеної особи.
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За правилами абзацу 2 пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
Відповідно до абзацу 4 п. 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Суд звертає увагу, що вказаний Порядок № 22-1 не містить умови обов'язкового подання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для осіб зареєстрованих на тимчасово непідконтрольній українській владі території).
Відповідно до п. 2.26. Порядку № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Аналіз вказаних норм свідчить, що процедура отримання пенсії, що належала пенсіонеру й залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, передбачає звернення до органів пенсійного фонду у тому разі, якщо члени сім'ї померлого проживали разом із ним на момент смерті (що може підтверджуватися, наприклад, загальною реєстрацією місця проживання в паспорті). Тоді суми пенсії, які належали пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, можна отримати через територіальне управління пенсійного фонду (за місцем перебування пенсійної справи).
Для цього необхідно звернутися з відповідною заявою в управління ПФУ, де померлий перебував на обліку.
За загальним правилом, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Статтею 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якою передбачено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Тому спадкоємець може звернутися за власним бажанням до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом заводиться спадкова справа. Після вступу в спадщину на підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом на підконтрольній території, спадкоємець має право отримати пенсію, яка належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі №243/5697/16-ц (провадження №61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №227/2802/16-ц (провадження №61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Відтак, вимога пенсійного органу про надання позивачкою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є незаконною, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у відмові у прийнятті документів для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2022 року, через відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи .
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення, в зазначеній частині, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду не вбачається.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як встановлено судом першої інстанції та з чим погодився суд апеляційної інстанції, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно, тобто з одних лише формальних міркувань, не розглянув належним чином документи від позивачки для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.02.2022 року, через відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у її видачі.
Згідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 18 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоодержаної пенсії в розмірі 346 718,91 грн.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено судом, суми пенсії, які позивачці ОСОБА_2 належать на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, фактично не отримані нею з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки її звернення до Управління за отриманням цих сум піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, що свідчить про те, що відповідач перешкоджає реалізації права позивачки, як власниці майна в порядку спадкування, на отримання недоотриманої пенсії після померлого чоловіка, протягом тривалого часу, з огляду на звернення позивачки із відповідною заявою ще у квітні 2023 року, яка до теперішнього часу не розглянута у відповідності до вимог законодавства, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача недоотриманої пенсії в розмірі 346 718,91грн., у судовому порядку, що відновить порушені права позивачки та є ефективним способом захисту її порушеного права.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий:
Судді: