"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5560/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 42114410, вул. Мала Арнаутська, 88, м.Одеса, 65007)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" (код ЄДРПОУ 42680092, 65005, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 11)
про стягнення 113063,92 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" про стягнення 113063,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині оплати спожитої електричної енергії в період листопад 2022 року та січні- лютому 2023 року.
Ухвалою від 25.12.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
10.01.2024 до суду звернувся відповідач із клопотанням про поновлення ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" терміну для підготовки та подання відзиву на позовну заяву, 15.01.2024 та 16.01.2024 - з клопотаннями про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши означені клопотання, суд ухвалою від 19.01.2024 продовжив відповідачу Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" строк на подання відзиву до 25.01.2024 та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
25.01.2024 до суду звернувся відповідач із клопотанням про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 26.01.2024.
25.01.2024 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову.
09.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012 року).
Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом було здійснено розгляд справи поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, впродовж розумного строку.
У відповідності до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 04.09.2019 між ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" та ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у паперовій формі. У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу споживачем зазначено дату початку постачання - 01.01.2019 на умовах обраної комерційної пропозиції №1-УП. У зв'язку з фактичним укладенням між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" для ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Умовами Договору передбачено, що ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" продає електричну енергію ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно п.2.2 договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Пунктом 5.5. договору передбачено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Згідно з пп.1 п.6.2. договору, споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання.
Згідно п. 9 укладеної комерційної пропозиції, термін дії договору визначено до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Оскільки жодною із сторін не заявлялось про припинення дії договору або перегляд його умов, договір було пролонговано на 2020-2023 роки.
Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-604730-ПУП є надана споживачем заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 12.08.2019, у п.4 персоніфікованих даних споживача ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" визначено перелік точок комерційного обліку відповідача із наступними ЕІС-кодами: 62Z2386646196104, 62Z793183873596L, 62Z451850344690J, 62Z590358005965J, 62Z282899852103B, 62Z317018318598F, 62Z970553986395L, 62Z671226454220W, 62Z0536839086957, 62Z8182478116979 за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Цвєтаєва, 11. У п. 5 персоніфікованих даних споживача встановлено, що найменування Оператора системи, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії - АТ "Одесаобленерго" (нове найменування АТ "ДТЕК Одеські електромережі"). Початок постачання електричної енергії споживачем визначено з 01.01.2019.
Додатком 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-604730-ПУП від 04.09.2019 є Комерційна пропозиція № 1-УП.
Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-604730-ПУП від 04.09.2019 є відомості про розрахункові засоби обліку активної електричної енергії споживача із відповідними ЕІС-кодами, назвами та адресою об'єктів споживання.
Як зазначає позивач, за розрахунковий період листопада 2022 року, січня - лютого 2023 року, ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" від АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР". З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком №02-604730 у листопаді 2022 року, січні - лютому 2023 року ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" було спожито 252419 кВт./год. Обсяги споживання підтверджуються довідкою АТ "ДТЕК Одеські електромережі".
На підставі означених даних, ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" було виписано відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію на загальну суму 424063,92 грн. у т.ч. ПДВ, а саме: № 02-604730/1 від 28.11.2022; № 02-604730/1 від 24.01.2023, № 02-604730/1 від 24.02.2023.
Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.
За умовами п. 4 Комерційної пропозиції, яка є додатком № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ".
У відповідності до вимог п. 4.24 Правил, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
30.11.2022 відповідачем було частково сплачено заборгованість з призначенням платежу за період листопада 2022 у загальному розмірі 111000,00 грн., 21.02.2023 відповідачем було здійснено оплату у розмірі 100000,00 грн. за розрахунковий період січня 2023. Окрім того, 28.02.2023 та 22.03.2023 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 100000,00 грн. з призначенням платежу за лютий 2023.
Внаслідок часткової оплати за відповідачем обліковується заборгованість за спожиту в листопаді 2022, січні-лютому 2023 електроенергію в розмірі 113063,92 грн. (424063,92 грн. - 311000,00 грн.), що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що в серпні - вересні 2019 ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" уклало з електророзподільчою та електропостачальною організаціями наступні договори: з АТ "ДТЕК" (АТ "Одесаобленерго") договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4730 та №604730 від 07 серпня 2019; з ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" - договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-4730-ПВЦ від 28 серпня 2019, № 02-60 4730-УП від 04.09. 2019.
В грудні 2019 створене у зазначеному будинку ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" безпосередньо у забудовника ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС ПЛЕС" прийняло відповідні секції (у т.ч. все електричне обладнання та устаткування зазначених секції) на свій баланс (в управління).
Незважаючи на те, що згідно Декларації в експлуатацію було введено лише 4, 5, 6, та 7 секції будинку, договори на розподіл та на постачання передбачають розподіл і постачання у т.ч. на 8-му секцію. Укладення договорів в таких форматах було викликане редакцією ТУ та висновком про часткове виконання ТУ, згідно якого ТУ на електропостачання були виконані не тільки на енергозабезпечення 4-7 секцій, а й на енергозабезпечення 8-ї секції.
На момент укладення договору 8-ма секція, як об'єкт, що знаходився у стадії будівництва, перебувала у віданні забудовника - ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС ПЛЕС" та не була підключена до електропостачання. В листопаді 2020 відповідно Сертифіката ОД №122201126268 була введена в експлуатацію 8 секція зазначеного будинку.
Після введення зазначеної секції в експлуатацію забудовник ОСББ вказану секцію не передав, але звернувся з проханням підключити її до електропостачання. Враховуючи, що ОСББ не мало доступу до цієї секції та не мало можливості експлуатувати цю секцію, відповідно ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" а ні в ТОВ "ООЕК", а ні в АТ "ДТЕК" з заявою щодо включення 8-ї секції та пуску в зазначену секцію електроенергії не зверталось.
Всупереч нормам діючого законодавства, а саме наявності створеного в будинку ОСББ та наявності у ОСББ укладених договорів на розподіл та постачання електричної енергії, з грудня 2021 року управління зазначеної секції розпочало ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КАЗКОВЕ МІСТО".
З грудня 2021 представники ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО" не допускають представників ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" в 8 секцію, у т.ч. до електрощитової, і, відповідно, не дають можливості представникам ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" здійснювати експлуатацію зазначеної секції; товариство нараховує та отримує від співвласників 8-ї секції оплату за управління будинком, тобто оплату, яка включає в себе оплату за електроенергію, яка витрачається для загальних потреб (освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, роботи насосних груп та ін.,), а також оплату за електроенергію, яку мешканці використовують безпосередньо всередині квартир для власного споживання. Всі кошти, які ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО" щомісяця збирає з співвласників, не витрачає за призначенням а присвоює.
Відповідач звертає увагу суду, що в доданих до позовної заяви рахунках з листопада 2022 по лютий 2023 першим лічильником зазначений саме лічильник з ЕІС кодом 62Z793183873596L. Саме цей прилад обліку визначає обсяг електроенергії, який споживає 8-а секція будинку (загальні потреби та побутові споживачі), та за який отримувало кошти ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО".
За наведених обставин відповідач зазначає, що він не є належним відповідачем у даній справі, не має заборгованості перед позивачем, оскільки заявлена до стягнення заборгованість виникла за електричну енергію, спожиту ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО" у 8-й секції.
У зв'язку з чим відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Як зазначено вище, 04.09.2019 між ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" та ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-604730-ПУП на умовах публічної комерційної пропозиції №1-УП, який є публічним договором приєднання, та на підставі якого у відповідача виникло зобов'язання оплатити поставлену позивачем електричну енергію у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання рахунку.
У заяві-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачем було визначено перелік точок комерційного обліку відповідача із наступними ЕІС-кодами: 62Z2386646196104, 62Z793183873596L, 62Z451850344690J, 62Z590358005965J, 62Z282899852103B, 62Z317018318598F, 62Z970553986395L, 62Z671226454220W, 62Z0536839086957, 62Z8182478116979.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
За умовами ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам.
Положеннями п.8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (надалі ККОЕЕ), визначено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Так, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ "ДТЕК "Одеські електромережі".
Згідно п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
За умовами п.2 Комерційної пропозиції №1-УП, до умов якої приєднався відповідач, обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць.
На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії у ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", як постачальника електричної енергії споживачу, виникає право формування рахунку на оплату за фактично відпущену активну електроенергію споживачу.
Обсяги спожитої електричної енергії, виставлених ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" у рахунках за спожиту електричну енергію, підтверджується наданою АТ "ДТЕК "Одеські електромережі" довідкою, в якій визначено споживання по кожному конкретному розрахунковому періоду.
Таким чином, AT "ДТЕК "Одеські електромережі" адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, та надає цю інформацію ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці.
В матеріалах справи наявна довідка АТ "ДТЕК "Одеські електромережі" про обсяги електричної енергії, визначені АТ "ДТЕК "Одеські електромережі" як постачальником послуг комерційного обліку та адміністратором комерційного обліку, які були спожиті у розрахункових періодах листопаді 2022 - лютому 2023 по споживачу ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР".
При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача відносно того, що ОСББ "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" не здійснював споживання електричної енергії за приладом обліку з ЕС-кодом: №62Z793183873596L, яка постачається на 8-му секцію житлового будинку по вул. Ген. Цвєтаєва, 11, оскільки споживання здійснювало ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО".
Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного договору.
Додатком № 1, що є невід'ємною частиною до договору, є заява- приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в якій відповідачем визначені точки обліку, на які здійснюється постачання електричної енергії за вищезазначеним договором, зокрема: ЕС-кодом: №62Z793183873596L, вид об'єкта: багатосекційний 10-16ти поверховий житловий будинок м. Одеса, вул. Цвєтаєва, 11.
Таким чином, саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" взяв на себе зобов'язання, у відповідності до умов укладеного договору, сплачувати за спожиту секцією № 8 житлового будинку по вул. Генерала Цвєтаєва, 11 електричну енергію.
Також, пп.3 п. 3.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Отже, між відповідачем та АТ "ДТЕК "Одеські електромережі" було узгоджено здійснення розподілу електричної енергії і на спірну точку обліку, що також підтверджується пунктом 5 персоніфікованих даних споживача у заяві-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін в укладений між сторонами договір, в тому числі що стосується виключення точки обліку із ЕІС-кодом 62Z793183873596L з укладеного між позивачем та відповідачем договору.
В свою чергу, у відповіді на відзив ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" зазначає, що наразі договірних відносин з ТОВ "УК "КАЗКОВЕ МІСТО" по секції №8 будинку №11 по вул.Генерала Цветаєва, 11 товариство не має, протилежного суду не доведено.
Доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості до суду не подано.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір, в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОДЕСЬКИЙ ДВІР" (код ЄДРПОУ 42680092, 65005, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 42114410, вул. Мала Арнаутська, 88, м.Одеса, 65007) - 113063 (сто тринадцять тисяч шістдесят три) грн. 92 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 01 липня 2024 р.