Справа № 127/20740/24
Провадження №11-сс/801/516/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
за участю:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2024 клопотання слідчого задоволено .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 19:00 год. 17 серпня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 17 серпня 2024 року.
Згідно клопотання слідчого ОСОБА_7 , спільно зі своєю сестрою ОСОБА_9 , близько 03.00 год. 19.06.2024 приїхали за запрошенням ОСОБА_10 , прийшли до його квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де розпочали вживати алкогольні напої.
Згодом, під час застілля, близько 05.00 год. цього ж дня між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна суперечка, яка переросла у бійку, у ході якої у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_7 у ході бійки зламав дерев'яну частину бильця дивану, та почав наносити ним множинні удари в область тулуба та кінцівок ОСОБА_10 .
У цей час ОСОБА_9 , спостерігаючи за вказаними подіями, почала кричати та забирати з рук ОСОБА_7 дерев'яний предмет, що був у його руках, намагаючись припинити вказану бійку.
Водночас, ОСОБА_7 , маючи на меті довести свій злочинний умисел до кінця, відштовхнув ОСОБА_9 , та зламавши наявний поруч дерев'яний стілець, взявши до обох рук його дерев'яну ніжку, діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті наніс множинні (понад 10) удари в область голови, тулубу, нижніх та верхніх кінцівок ОСОБА_10 , до того моменту, допоки він не втратив свідомість, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла та закритої черепно мозкової травми, від яких останній помер на місці події.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть, смерть ОСОБА_10 настала в наслідок сполучної травми тіла та травматичного шоку.
В подальшому, ОСОБА_7 , впевнившись, що виконав усі дії для доведення свого злочинного умислу до кінця, залишив місце події у невідомому напрямку.
Захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2024 року, та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід не пов”яязаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_2 .
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що слідчим при подачі клопотання про застосування запоіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було дотримано вимог ст. 184 КПК України.
В клопотанні та повідомленні про підозру не вказано ряд обставин, що підлягають обов”язковому доказуванню, що дає всі підстави вважати, що кваліфікація дій за ч.1 ст. 115 КК України є передчасною та може бути в подальшому змінена на більш м'який легкий злочин.
Слідчим не наведено доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не дотримано вимог ст.178 КПК України.
Також стороною обвинувачення не доведено факт недостатності застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів .
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , який просив ухвалу слідчого судді скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
В кримінальному провадженні №12024020040000468, внесеному до ЄРДР 19.06.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).
У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування
Вказане свідчить про те, що на стадії вирішення питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_12 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Твердження захисника щодо відсутності доказів обгрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є безпідставними.
Відповідност.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК Україниперевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце реєстрації та місце проживання, розлучений, раніше судимий, який вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий злочин, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, та дійшов вірного висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином , що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Посилання захисника ОСОБА_11 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту в певну пору доби є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України є необгрунтованими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно підозри стосовно ОСОБА_7 останньому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, що дає право слідчому судді не визначати заставу підозрюваному.
Таким чином, враховуючи наведене, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що у повній мірі відповідає вимогам закону.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає положенням ст. 184 КПК України, має посилання на наявність ризиків, та до клопотання долучені матеріали, якими процесуальний документ обгрунтовується.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2024 року щодо ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4