Справа №766/9544/24
н/п 2/766/10611/24
про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
27.06.2024 року з Управління ДМС України в Херсонській області надійшла інформація, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрованою або знятою з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться, що передана головуючому 01.07.2024 р.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
В порушення вимог п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не надано доказів сумісного проживання подружжя у м. Херсоні, відомостей про останнє відоме місце проживання відповідачки у м. Херсон, місцезнаходження майна відповідачки на території м.Херсон, Херсонської області.
Позивач жодним чином не обґрунтовує підстави звернення до Херсонського міського суду Херсонської області, з огляду на відсутність реєстрації відповідачки ОСОБА_2 у Херсонській області.
Тобто, позивачу необхідно подати докази місцезнаходження майна відповідачки (наприклад, документи щодо наявності у відповідачки нерухомого майна за територіальною підсудністю Херсонського міського суду Херсонської області), або докази останнього відомого місця реєстрації відповідачки (наприклад, копія її паспорту з відміткою про реєстрацію, довідка тощо) чи її роботи (довідка з місця роботи тощо).
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Позивачем судовий збір не сплачено, а зазначено про те, що на підставі п. 13 ч. 4 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він, як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.
Суд, дослідивши матеріали заяви дійшов наступного.
Посилання позивача на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, оскільки він звільняє від сплати судового збору учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, однак позовна заява про розірвання шлюбу не є такою справою.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно з яким учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Оскільки спір у справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту прав ОСОБА_1 як ветерана війни, учасника бойових дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів останнього відомого місця реєстрації відповідачки для визначення підсудності справи; сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачці.
Надати позивачці строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус