Справа № 754/5625/23 Провадження № 2/636/597/24
02 липня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
секретаря судового засідання Селевко Т.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лихота Оксани Володимирівни про забезпечення позовної заяви, -
Представником позивача - адвокатом Лихота О.В. подане клопотання про забезпечення позову до набрання рішенням у справі законної сили шляхом, а саме: зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити спілкування з дітьми: сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв'язку; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,; заборонити ОСОБА_2 вивозити дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за межі державного кордону України без нотаріальної згоди батька - ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За змістом клопотання місце перебування відповідача ОСОБА_2 та спільних неповнолітніх дітей невідомо. До того ж, згідно наданих письмових пояснень позивача ОСОБА_1 , він один раз прийшов за місцем проживання відповідача, де ні відповідача, ні дітей вдома не було, що, на думку суду, не може свідчити про чинення перешкод з блоку відповідача у спілкуванні дітей з батьком.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вивозу дітей за межі України, як на обґрунтування обраного виду забезпечення позову, посилався на те, що є підстави вважати, що діти можуть бути вивезені матір'ю без погодження з батьком за кордон.
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України, застосувати заборону виїзду за межі України як спосіб забезпечення позову.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 643/5842/16-ц, провадження № 61-47217св18, від 12 лютого 2020 року у справі № 288/162/19, провадження № 61-11750св19, на які зокрема посилається заявник в касаційній скарзі та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони виїзду за межі України дітям не відповідає вимогам статті 150 ЦПК України.
Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що представником позивача не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не обґрунтовано необхідність застосування такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві; не вказано, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не приведено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оцінивши доводи заяви щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову з огляду на зміст позовних вимог та зміст такої заяви на цей час задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ЦПК України.
Відтак, вищезазначене позбавляє дійти висновку про необхідність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що зазначена заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 45, 53, 55, 149-153, 258-260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лихота Оксани Володимирівни про забезпечення позовної заяви відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до п. 2 ч. 2ст. 354 ЦПК України.
Суддя -