01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 947/14755/23
провадження № 61-9205ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк» (далі - ПАТ АБ «Украгазбанк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 13 698,98 дол. США.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» три проценти річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 13 698,83 дол. США.
Здійснено розподіл судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, з урахуванням додаткової постанови цього ж суду від 11 червня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року залишено без змін, здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі складає 13 698,83 дол. США, (на момент подачі касаційної скарги (26 червня 2024 року), що еквівалентно 556 919,08 грн (офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України 26 червня 2024 року (40,6545)), яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року, постанова Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року та додаткова постанова цього ж суду від 11 червня 2024 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для заявниці.
Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, заявницею не обґрунтовано.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Проте, ОСОБА_1 не наводить змістовних обґрунтувань винятковості цієї справи для неї.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявниці на положення підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені заявницею в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян