про залишення касаційної скарги без руху
02 липня 2024 року
м. Київ
справа №160/1670/24
адміністративне провадження №К/990/23368/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року
у справі № 160/1670/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про встановлення факту перебування на утриманні.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила встановити факт перебування непрацездатної ОСОБА_1 на утриманні онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024, відмовлено у відкритті провадження у справі.
11.06.2024 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 18.06.2024 надійшла до Верховного Суду, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19.10.2023 у справі №212/8178/23, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.12.2023, відмовлено у відкритті провадження, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Водночас ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024, також було відмовлено у відкритті провадження у справі. Суди дійшли висновку, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.
Скаржник зазначає, що оскільки Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання її членом сім'ї загиблого військовослужбовця, що, на думку скаржника, унеможливлює повторне звернення позивача (заявника) до місцевого загального суду з аналогічною заявою, а отже адміністративним судом не може бути відмовлено у відкритті провадження.
Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання її членом сім'ї загиблого військовослужбовця, що унеможливлює повторне звернення позивача (заявника) до місцевого загального суду з аналогічною заявою, а отже адміністративним судом не може бути відмовлено у відкритті провадження. Отже, позивач позбавлена права на звернення до суду.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 16.04.2024, строк на подання касаційної скарги закінчився 16.05.2024.
Позивач клопоче поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтовує тим, що тільки 13.05.2024 отримала засобами поштового зв'язку постанову Третього апеляційного адміністративного суду. 01.04.2024 сплинув строк дії договору про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Перман», а тому позивач не мала можливості ознайомитися з постановою суду апеляційної інстанції, а тому з цієї причини, яка є поважною, не мала можливості в у становлений ст. 329 КАС України строк подати касаційну скаргу.
Проте слід зазначити, що позивачем будь-яких належних і допустимих засобів доказування поважності пропуску строку на касаційне оскарження (доказів отримання копії постанови апеляційного суду 16.04.2024) не надано.
За вказаних обставин, Суд визнає вказані скаржником підстави поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку з непідтвердженням ОСОБА_1 наявності таких обставин відповідними та належними засобами доказування.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 160/1670/24 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану.
5. Роз'яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко