02 липня 2024 року
м. Київ
справа № 240/7715/20
адміністративне провадження № К/990/24055/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 240/7715/20 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Житомирської обласної прокуратури (далі - відповідач 2), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення кадрової комісії №2 від 09 квітня 2020 року №328 про неуспішне проходження начальником відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Житомирської області від 28 квітня 2020 року №97к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 30 квітня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області або на рівнозначній адміністративній посаді, яка буде існувати в зазначеному органі на момент такого поновлення;
- зобов'язати прокуратуру Житомирської області обчислити і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до пунктів 3, 5, 8, 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 з врахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу (6,7), починаючи з 1 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення в органах прокуратури Житомирської області та на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області або на рівнозначній адміністративній посаді, яка буде існувати в зазначеному органі на момент такого поновлення;
- стягнути з прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області або на рівнозначній адміністративній посаді, яка буде існувати в зазначеному органі на момент такого поновлення та зобов'язати нарахувати та виплатити середню заробітну плату, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії №2 від 09 квітня 2020 року №328 про неуспішне проходження начальником відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Житомирської області від 28 квітня 2020 року №97к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 30 квітня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області. Стягнуто з Прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року по 26 листопада 2020 року в сумі 201 895 грн 20 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Житомирської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В решті позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року вказане рішення було скасовано та прийнято постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
21 грудня 2022 року Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року без змін.
19 лютого 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 240/7715/20 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний Суд» касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 червня 2024 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незгода позивача з висновками, викладеними у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у цій справі не є підставою для її перегляду відповідно до норм пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другою статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті слідує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21 зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору.
Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №200/11289/19-а та від 12 листопада 2020 року у справі №804/2223/17.
Судом апеляційної інстанції установлено, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року вказане рішення було скасовано та прийнято постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. 21 грудня 2022 року Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року без змін.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції та Верховний Суд дійшли висновку, що відповідачем 2 обґрунтовано визначено звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.
В обґрунтування заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 361 КАС України та зазначає, що нею встановлені істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи. Позивач зазначила, що з наданої відповіді Офісу Генерального прокурора від 19 січня 2024 року № 27/3-104вих-24 встановлена невідома їй раніше обставина, а саме не затвердження другою кадровою комісією на момент проходження нею тестування акту про дострокове завершення тестування. Також, як на підставу для перегляду судового рішення позивач посилалася на те, що з наданої відповіді Офісу Генерального прокурора від 09 лютого 2024 № 27/3-259вих-24 нею встановлено що на момент прийняття відносно неї рішення кадрова комісія не володіла інформацією щодо прокурорів відносно яких складено акти.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 240/7715/20 за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, оскільки мотиви, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з судовим рішенням у даній справі, а обставини, на які посилається остання, ґрунтуються виключно на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи та припущеннях.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого висновку про те, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 240/7715/20 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк М.В Білак