02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12559/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
про відвід колегії суддів у складі: Бенедисюка І.М., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
про визнання зобов'язань припиненими,
Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат") як особа, яка не брала участі у справі, звернулося 24.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 зі справи № 910/12559/20.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 касаційну скаргу АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І. М. - головуючий, Ємця А. А., Жайворонок Т. Є.
28.06.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТКБ "ПриватБанк", заявник) подало до Суду заяву про відвід суддів: Бенедисюка І.М. - головуючий, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/12559/20.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, заявник, зокрема, зазначає: "Як підтверджується матеріалами справи, в межах справи № 910/12559/20 розглядалась касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021. Згідно зі звітом про автоматичний розподіл судових справ між суддями, здійснений 06.07.2021 о 10:36:49, для розгляду справи визначено колегію Касаційного господарського суду у складі суддів: Берднік І. С. (головуюча), Міщенко І. С., Зуєв В. А. (згодом через заміну одного з членів колегії було сформовано склад суду Берднік І. С. (головуюча), Суховий В. Г., Зуєв В. А.). Також 05.06.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021. Згідно зі звітом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, сформованим 05.06.2024 о 17:18:00, справу передано тій самі колегії у складі суддів: Берднік І. С. (головуюча), Міщенко І. С., Зуєв В. А. З викладеного випливає, що всі наступні касаційні справи в межах даної справи, в силу наведених вище приписів законодавства та принципу незмінності складу суду, мають передаватись раніше визначеному складу суду. Натомість щодо касаційної скарги АТ "ПГЗК" автоматизований розподіл проведено без урахування наведеного та, як наслідок, визначено іншу колегію суддів з порушенням встановленого законом порядку. Передача судової справи раніше визначеному у судовій справі судді застосовується для авторозподілу справи, заяв, клопотань, скарг та інших документів, поданих після визначення автоматизованою системою судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та обумовлена процесуальною пов'язаністю розгляду таких документів в одній конкретній справі."
Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 визнано необґрунтованим відвід заявлений АТКБ "ПриватБанк" суддям: Бенедисюку І.М., Ємцю А.А., Жайворонок Т.Є., у розгляді справи № 910/12559/20, передано справу на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви АТКБ "ПриватБанк" про відвід колегії суддів у складі Бенедисюка І.М., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., було визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024).
Розглянувши заяву АТКБ "ПриватБанк" про відвід колегії суддів у складі Бенедисюка І.М., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/12559/20, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу /самовідводу/ судді.
Пунктом 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до пунктів 3, 18, 19 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 зі змінами та доповненнями, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом зокрема заміни судді в колегії або основного судді, повторного розподілу справи. Заміна судді в колегії у випадках, передбачених процесуальним законом проводиться модулем автоматизованого розподілу з ініціативи судді-доповідача на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату, підписаного у відповідності до його посадових обов'язків або за ухвалою суду про задоволення відводу (самовідводу) судді в порядку, визначеному пунктом 6 цього Розділу з урахуванням наступних особливостей. Зокрема у справах господарською юрисдикції у випадку відсутності судді на робочому місці в тому числі за наказом про надання відпустки на строк 14 днів і більше, якщо така відсутність призведе до неможливості їх розгляду в строки встановлені процесуальними кодексами, заміна такого складу в колегії здійснюється одночасно для всіх невирішених такою колегією справ, визначених у вмотивованому розпорядженні керівника апарату. Повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу зокрема у випадку коли суддя або суддя-доповідач зі складу колегії не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом - на підставі вмовтивованого розпорядження керівника апарату.
Відповідно до частин 4 та 8 статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді, із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Відповідно до частини 16 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом.
Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г. знаходилася справа № 910/12559/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТКБ "ПриватБанк") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021.
Верховний Суд постановою від 17.05.2023 касаційну скаргу АТКБ "ПриватБанк" задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі № 910/12559/20 скасував, а справу №910/12559/20 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "Нікопольський завод феросплавів") до АТКБ "ПриватБанк" про визнання зобов'язань припиненими передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20 позов АТ "Нікопольський завод феросплавів" до АТКБ "ПриватБанк" про визнання зобов'язань припиненими задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, АТКБ "ПриватБанк" подало до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТКБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20.
Справа № 910/12559/20 за апеляційною скаргою АТКБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 касаційну скаргу АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 910/12559/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Бенедисюка І.М. - головуючий, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.
З огляду на викладене Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не встановлено порушень при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи №910/12559/20 при визначенні складу суду.
Крім того, частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Доводи викладені у заяві АТКБ "ПриватБанк" про відвід колегії суддів у складі Бенедисюка І.М., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., не знайшли свого підтвердження та не містять обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів з розгляду цієї справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід колегії суддів складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/12259/20 відмовити.
2. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Погребняк