Справа № 202/19567/23
Провадження № 2/202/1356/2024
01 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову позивач в своїй позовній заяві вказала, що 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 76977 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №0093/005946-PR від 15.10.2013 року, укладеним з Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості в розмірі 33890,00 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис №76977 від 12.06.2021 року вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.
Так, стосовно процедури вчинення виконавчого напису на кредитних договорах вказала, що вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не посвідчено нотаріально законодавчо не передбачено.
Вказала, що в даному випадку, відповідачем не надано нотаріально посвідченого договору, оскільки такого не існує, а надана анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Також зазначила, що відсутнє підтвердження направлення та, тим паче, отримання позивачем повідомлення про наявність заборгованості. Таким чином, відсутнє підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем.
Крім того нотаріус не перевірив, чи не мигнуло більше трьох років із дня виникнення права вимоги, як того вимагає ст.88 Закону України «Про нотаріат».
Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Просила суд: визнати виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим № 76977 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 33890,00 грн., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 1340,00 грн. в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом від 12.06.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 76977 та всі судові витрати по справі, в тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 01 листопада 2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із наявністю її недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.
07 листопада 2023 року на виконання ухвали судді від 01 листопада 2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» були усунуті недоліки позовної заяви та надано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 20 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
19.02.2024 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення позову в частині визначення суми безпідставно набутих відповідачем коштів. Просила суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3321,25 грн. в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом від 12.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №76977.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року залучено в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
04.03.2024 року від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказали, що вважають, що позов не підлягає задоволенню, оскільки право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса існувало на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису існували й, крім того, також були безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.
Вказали, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу за кредитним договором на виконання своїх зобов'язань в повному обсязі, відтак стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса, немає.
В даних правовідносинах, ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником права вимоги виконання боргу від первісного кредитора та є новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги, який було надано приватному нотаріусу при вчиненні виконавчого напису, що підтверджує статус нового кредитора у даних кредитних зобов'язаннях. Приватним нотаріусом було перевірено такий договір та статус стягувача, як нового кредитора.
Вказали, що в своїй позовній заяві, позивач вказує на те, що з неї було безпідставно стягнуто грошові кошти у сумі 1340,00 грн. в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса та просить суд ці кошти стягнути із ТОВ «Вердикт Капітал».
Звернули увагу суду на те, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірних зобов'язань не вважається безпідставним. Так чинний договір та інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Так договірний характер правовідносин, що існували між сторонами і на підставі яких виникло право вимоги та обов'язок повернення коштів, виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України.
Зазначили, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в силу норм чинного законодавства не є підставою для повернення боржнику стягнутих на його підставі коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Крім того, контроль над виконанням виконавчого документа, здійснюється приватним виконавцем, кошти надходять на депозитний рахунок, а тому, лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із позивача. Позивач же не долучає до документів позовної заяви жодного доказу безпосередньо від приватного виконавця на підтвердження перерахування суми в розмірі 1340,00 грн. на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
Окрім того, повідомили суд, про те, що на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» за виконавчим провадженням, відкритим по вищевказаному виконавчому напису нотаріуса, не надходили кошти взагалі.
Просили суд відмовити в задоволенні позовної заяви позивача в повному обсязі.
Крім того представником відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Вказав, що позивачем не надано документів, що підтверджують повноваження представника на представництво її в суді, також не надано доказів укладеного договору між адвокатом і клієнтом на надання правничих послуг, переліку правничих послуг, які представник надає позивачеві, а також не підтверджено жодними документами оплату наданих правничих послуг. Позивач лише вказує в тексті позовної заяви про понесені витрати на надання правничої допомоги і не надає жодного доказу таких витрат. Звернули увагу суду на незначну складність справи. Просили суд відмовити позивачу у стягненні судових витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
26.04.2024 року від представника співвідповідача ТОВ «Дебт Форс» надійшли заперечення на позовну заяву. Вказали, що позовна заява не підлягає задоволенню. Зазначили, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а тому, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Звернули увагу суду на те, що ТОВ «Дебт Форс», хоча і є новим стягувачем у даному кредитному зобов'язанні та був замінений ухвалою суду, однак, коштів ними не отримувалося взагалі від приватного виконавця на виконання відкритого виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса, що є предметом розгляду справи. Тому, вимагати стягнення із ТОВ «Дебт Форс» грошових коштів, які ними взагалі не було отримано, немає жодних підстав. Просили суд: відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином. Відповідно до заяви, документ сформований в системі «Електронний суд» 20.02.2024 року просили суд здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Відповідачі скористалися своїм правом та надали відзив на позовну заяву та пояснення.
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань до суду не надійшло.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівнав судове засідання не з'явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., за реєстровим № 76977 було вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №0093/005946-PR від 15 жовтня 2013 року, укладеним з Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28 січня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 29/01/19/1 від 29 січня 2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» .
Строк платежу за Кредитним договором 0093/005946-PR від 15 жовтня 2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 29 січня 2019 року по 26 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 33890,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5141,45 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам 14210,75 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14537,80 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 650,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 34540,00 грн.
22.10.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною відкрито виконавче провадження №67218648 з примусового виконання виконавчого напису №76977, виданий 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 34540 грн. 00 коп.
22.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною у виконавчому провадженні № 67218648 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що в сумі становить 500,00 грн.
22.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною у виконавчому провадженні № 67218648 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 3454,00 грон.
22.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною у виконавчому провадженні № 67218648 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису, що вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрованого в реєстрі за №76977, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 137/1666/16-ц міститься правовий висновок про те, що: «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами додаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документ, що встановлює прострочення виконання.
Відповідно до п.2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з розрахункових і кредитних відносин подаються: оригінал документа, по якому провадиться стягнення; засвідчена стягувачем виписка з особового рахунку боржника з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення.
Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 300/470/17, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено поняття належності та допустимості доказів.
Відповідно до правил статті 78 ЦПК про допустимість доказів обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтями 81, 82 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу обов'язків по доказуванню між сторонами.
За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.
Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд приймає до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». відповідно до Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами є новим кредитором за кредитним договором №№0093/005946-PR від 15 жовтня 2013 року, укладеним з Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що на час вчинення виконавчого напису №76977 від 12.06.2021 року до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів не входили кредитні договори, які не посвідчені нотаріально, наявність спору щодо розміру заборгованості, неповідомлення боржника про заміну кредитора за договором, не отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору, суд вважає, що виконавчий напис від 12 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 769770, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 33890,00 грн., слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та такі, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 3321,25 грн., в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом від 12.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №76977, то суд виходить з наступного.
Відповідно до Звіту про здійснення відрахування та виплати Комунальної установи «Дніпровський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Дніпровської міської ради щодо ОСОБА_1 за постановою від 22.09.2023 року ВП №67218648 виданою за виконавчим документом виконавчий напис №76977 виданий 12.06.2021 року за період з 01 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року утримана сума 3321,25 грн.
Відповідно до ч. ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.2 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
Суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що контроль над виконанням виконавчого документа, здійснюється приватним виконавцем, кошти надходять на депозитний рахунок, а тому, лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із позивача.
Однак позивачем не долучено до позовної заяви жодного доказу від приватного виконавця на підтвердження перерахування суми в розмірі 3321,25 грн. на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
Окрім того, ТОВ «Вердикт Капітал» повідомили суду, про те, що на рахунок за виконавчим провадженням, відкритим по вищевказаному виконавчому напису нотаріуса, кошти не надходили.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ «Ведикт Капітал» стягнутих за виконавчим написом в процесі виконавчого провадження грошових коштів в розмірі 3321,25 грн., не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, належними доказами не доведені, а тому не підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Відповідно до ст. ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем, на підтвердження обставин надання правничої допомоги, суду не надано договору про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу
Відповідно до ст.141 ЦПК України в порядку відшкодування судових витрат із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1610 грн. 40 коп., а саме: за подання позовної заяви в розмірі 1073,60 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80 грн.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись: ст.ст. 4, 12, 13, 77,78, 81,82, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд.201/203, Літепа 2А, офіс 602, єДРПОУ:53577608), треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 11), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (49083, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, оф. 400), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим № 76977 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 33890,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
В частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі в розмірі 1610 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 липня 2024 року.
Суддя Л.П. Слюсар