Справа № 452/1509/24
про повернення позовної заяви
у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху
"01" липня 2024 р. м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), -
23 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення аліментів на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що дитина проживає разом з нею, перебуває повністю на її утриманні. Разом з тим, позивач зазначила, що вона не має матеріальної можливості самостійно утримувати дитину, а тому прохає суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5600 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач не надає регулярну і достатню фінансову допомогу на утримання їхньої дитини.
Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 08 травня 2024 року була залишена без руху, оскільки позивачем порушені вимоги, передбачені стст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, судом було зазначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України). Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Судом було вказано, що в позовній заяві міститься ім'я, як позивача, так і відповідача, проте адреса місця проживання (перебування) кожного з них позивачем зазначена некоректно.
Так, в позові вказана адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , проте з доданого до заяви витягу з Реєстру територіальної громади вбачається, що позивач зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Також в позові вказана адреса місця проживання відповідача: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
07 травня 2024 року до суду надійшла письмова відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання/перебування ГУ ДМС України у Львівській області, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованим за іншою адресою, а саме, за адресою: АДРЕСА_4 .
Відтак суд зазначив, що вбачається розбіжність у відомостях щодо місця проживання сторін.
Крім того, суд зауважував, що відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Згідно з приписами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За положеннями ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Так, суд зазначав, що позивачем ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5600 грн. 00 коп., при цьому, позивач не надає належного обґрунтування стягнення вказаної суми, із зазначенням доказів на підтвердження такого обґрунтування та реальної можливості відповідача її сплачувати, відповідно до ч.1 ст.182 СК України, оскільки законодавством передбачено стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається з п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Позивачем у вступній частині позову вказано ціну позову в розмірі 12000 грн. 00 коп., при цьому в описовій частині, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5600 грн. 00 коп. щомісячно, що в свою чергу складає іншу ціну позову.
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
До того ж, у разі неможливості надання доказів на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач повинен зазначити перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ. Малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства)(п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Частиною першою статті 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З урахуванням вищевказаного, суд зазначав, що розгляд даної справи може здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження. Особливостями такого розгляду є розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, неподання позивачем всіх доказів разом з пред'явленням позовної заяви, в подальшому, на переконання суду, може перешкодити всебічному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи через те, що справа повинна розглядатись в порядку спрощеного провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог пп.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в
реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, суд пропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, зазначити в повному обсязі правильну адресу проживання як позивача, так і відповідача, уточнити заявлені вимоги та обставини, якими позивач обґрунтовує їх, надати докази, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини відповідно до змісту ухвали, а також визначитись і зазначити правильну ціну позову.
При цьому, позивачу для усунення недоліків позовної заяви судом був встановлений строк в межах 7 (семи) днів з дня отримання позивачем ухвали. Ухвала суду отримана позивачем ОСОБА_1 15 червня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У визначений судом строк зазначені недоліки позивачем усунені не були. Заяв про надання додаткового строку для усунення визначених судом недоліків від позивача не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), - вважати неподаною і повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.М. Кущ