Справа № 320/12944/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
01 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із адміністративним позовом, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якому товариство просило зупинити дію розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 19.03.20 №297-р "Про анулювання ліцензії" щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01.07.2019, з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі та заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області а також іншим особам Державної податкової служби України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ КОНВЕРС ЛІНКС на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01.07.2019, з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що з метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) він у встановленому порядку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026), терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе.
Проте, розпорядженням Головного управління Державної податкової служби у Київській області №33-р від 01.02.2024 вказана ліцензія була анульована у зв'язку з встановленням факту здійснення торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, які не зазначені в ліцензії.
Водночас, заявник стверджує, що нормами чинного законодавства передбачена інша відповідальність за вчинення суб'єктом господарювання відповідного порушення, а саме: застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому анулювання відповідної ліцензії є безпідставним, позаяк у даному випадку має застосовуватися більш сприятливе для платника податків тлумачення чинного законодавства.
Заявник зауважує, що прийняття розпорядження від 19.03.20 №297-р призвело до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним у визначеному місці. При цьому, неможливість здійснення господарської діяльності спричинить не отримання заявником прибутку від здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливість виконання обов'язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, неможливість виконання договірних зобов'язань перед третіми особами за укладеними договорами поставок пального.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково, а саме зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 19.03.20 №297-р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №10130314201900026, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс", ідентифікаційний код 41612364, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/12944/24. В іншій частині - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану увалу та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Конверс Лінкс" є роздрібна торгівля пальним - 47.30.
З метою здійснення основного виду діяльності заявником було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 (реєстраційний №10130314201900026). Адреса місця торгівлі: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе.
В додатку до ліцензії наведено перелік реєстраторів розрахункових операцій, через які здійснюється роздрібна торгівля пальним.
Така ліцензія була анульована згідно з розпорядженням ГУ ДПС у Київській області №297-р від 19.03.20, яке ТОВ "Конверс Лінкс" оскаржило до суду.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481).
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Згідно із статтею 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Отже, роздрібна торгівля пальним здійснюються суб'єктами господарювання виключно за наявності ліцензії.
Відповідно до статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
Як вбачається з матеріалів справи ГУ ДПС у Київській області видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер: 10130314201900026, з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.
Розпорядженням ГУ ДПС у Київській області № 297-р Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" анульовано вищевказану ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
В межах даної справи позивач, зокрема, просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження № 297-р про анулювання вищевказаної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, анулювання зазначеної ліцензії призводить до припинення відповідної ліцензованої діяльності позивача.
Враховуючи зміст заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що викладені позивачем обставини та надані докази вказують на небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності товариства.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Крім того, суд враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
У всіх державах діяльність органів державної влади постійно включає заходи, які, хоча і здійснюються з постанням на суспільні інтереси, часто негативно впливають на діяльність, права та інтереси тих чи інших осіб. При цьому органи державної влади зобов'язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правомочному суді, що вони дотримувались відповідних норм. Отже, негайне виконання актів, що оскаржуються, може за деяких обставин суперечити вимогам справедливості, яка має бути основною рисою взаємин громадян з органами державної влади. Це свідчить про необхідність надання тимчасового захисту стосовно актів адміністративних органів влади.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Київській області № 297-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги заяви про заборону Головному управлінню ДПС у Київській області а також іншим особам ДПС України вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ КОНВЕРС ЛІНКС на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 10130314201900026) за адресою здійснення господарської діяльності: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 2, АЗК з кафе, дата реєстрації 01.07.2019, з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, оскільки в даному випадку достатнім і співмірним заходом забезпечення позову є саме зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії, з огляду на предмет та характер спірних правовідносин.
Суд зауважує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням лише тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна заявнику шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реалізації пального та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк