01 липня 2024 року Справа № 280/5985/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 основного розміру пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області " №33/28-2732 від 07.12.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" №33/28-2732 від 07.12.2021 року, а також здійснити виплати заборгованості з 01.12.2019 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Амельченком М.Д., який на підтвердження своїх повноважень долучив до позовної заяви копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 14.04.2024 серія АР №1183821.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 р. в справі № 240/12017/19 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18); та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Верховний Суд неодноразово зазначав (для прикладу, в постанові від 01 червня 2022 року у справі № 640/4086/20, від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Враховуючи приведені правові висновки Верховного Суду, необхідно зазначити, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись з моменту отримання довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” №33/28-2732 від 07.12.2021 та повідомлення Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області " про направлення до органу ПФУ відповідної довідки.
Матеріаліами справи підтверджується, що довідка Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” №33/28-2732 від 07.12.2021 була виготовлена за заявою позивача (зміст листа Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 07.03.2024 №33/28-71-132).
Водночас, протягом тривалого часу, більше двох років, позивач не виявлял жодної зацікавленості у з'ясуванні питання щодо результатів розгляду його заяви, водночас, вперше звернувся до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області”, ініціювавши адвокатський запит 28.02.2024, що не можна вважати розумним строком пошуку шляхів захисту порушеного права.
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав не видачі довідки, або підстав не проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі виданої довідки.
Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічним чином застосовано норми права Верховним Судом в постанові від 04.07.2023 у справі № 320/2938/21 тощо.
Разом з тим необхідно звернути увагу, що, враховуючи триваючий характер спірних правовідносин щодо отримання позивачем пенсійних виплат у розмірі, який він вважає неналежним, в даному випадку відсутнє порушення строку звернення до адміністративного суду за період з 24.12.2023 (шість місяців від дати звернення до суду з даним позовом - 23.06.2024.)
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску за період з 01.12.2019 по 23.12.2023.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем до матеріалів справи надано копію квитанції №T8YK-QK3Y-A1ME від 14.04.2024 про сплату судового збору, який відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України сплачений та обліковується у справі №280/3725/24.
Слід зазначити, що за приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Отже, сплативши судовий збір за подання позовної заяви у певній судовій справі, платник (позивач) має право на його повернення в разі повернення заяви або скарги, і не втрачає таке право навіть у випадку якщо платіжний документ буде використано повторно як доказ сплати судового збору в іншій справі.
Відповідно до вимог частини 10 статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, якщо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відбулось в межах конкретної адміністративної справи, що встановлено судом, відповідний платіжний документ, поданий повторно, не можна вважати належним доказом сплати судового збору в іншій справі.
Отже, квитанція №T8YK-QK3Y-A1ME від 14.04.2024 не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви в даній адміністративній справі, а тому позивачу, з урахуванням подання позовної заяви в письмовій формі, необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Також, частиною 2 ст.160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч. 1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
У даній справі адвокатом Амельченком М.Д. на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви, надано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1183821, виданий 14.04.2024, відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 10.01.2024.
Водночас, до матеріалів справи надано договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 26.08.2023, строк дії якого встановлено до 26.08.2023 (п. 5.1. Договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 26.08.2023).
Отже, зміст ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1183821 від 14.04.2024 суперечить іншим долученим до матеріалів справи письмовим доказам, що викликає обгрунтовані сумніви щодо наявності у адвоката Амельченка М.Д. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі та підписання позовної заяви.
Враховуючи викладене, необхідно подати до суду належним чином виготовлену та завірену копію договору про надання правової допомоги б/н від 10.01.2024, на підставі якого видано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1183821 від 14.04.2024.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску за період з 01.12.2019 по 23.12.2023;
- доказів сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
- належним чином виготовленої та завіреної копії договору про надання правової допомоги б/н від 10.01.2024.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко