01 липня 2024 року Справа № 280/4180/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при визначенні позивачу розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 16.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Ухвалою суду від 08.05.2024 позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження у справі №280/4180/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№21821 від 07.05.2024). Зокрема зазначено, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). 16.02.2024 у зв'язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2021-2023 роки), як передбачено статтею 40 Закону №1058-ІV. Крім того вказано, що відповідач на виконання положень пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV повинен був виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, однак безпідставно цього не зробив. Вказані дії, на думку позивача, порушують її законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності. На підставі вищезазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№26207 від 04.06.2024) в якому зазначено, що позивачу первинно призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом №1788-ХІІ. Згодом на підставі заяви позивача її переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком. Вказано, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. У зв'язку з тим, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки такий показник середньої заробітної плати по Україні застосовуються лише при первинному призначенні пенсій у 2024 році. Крім того, із посиланням на приписи пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пунктів 2, 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, вказано, що позивач не має права на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки з 21.12.2010 їй призначалася пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка у лютому 2011 була виплачена через поштове відділення №70550. З огляду на вищевикладене відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 21.06.2002 Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.9-10).
З 21.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із статтею 55 Закону №1788-ХІІ (а.с.55-56).
16.02.2024 набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV та нарахування і виплату передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій (а.с.64 зворотній бік - 65).
На підставі поданих документів та особистої заяви відповідачем з 16.02.2024 переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Розрахунок пенсії здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с.8 зворотній бік - 58).
На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення відповідачем листом від 12.03.2024 №4498-4936/К-02/8-0800/24 було роз'яснено позивачу, на виконання заяви від 16.02.2024 її було переведено на пенсію за віком, яка розрахована видячи із показника середньої заробітної плати, яка була врахована в пенсійній справі та з урахуванням страхового стажу 47 років 2 місяці 6 днів. Водночас, зазначено, що оскільки позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, то для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає законних підстав (а.с.23).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки та відмови в призначенні і виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Суд звертає увагу, що 21.12.2010 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 16.02.2024.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, оскільки позивач до 16.02.2024 не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 - 2023 роки.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо переведення позивача з одного виду пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки на інший, замість призначення пенсії за віком та зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, починаючи з 16.02.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е», пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого 23.11.2011 № 1191, визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Схожі спірні відносини вже розглядалися Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а Верховний Суд виснував:
«норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.».
У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Таким чином, лише сукупність усіх трьох умов зазначених вище надає особі права на отримання передбаченої пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги.
Як встановлено судом, до переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV останній з 21.12.2010 вже призначалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
За інформацією, наданою відповідачем, пенсія за вислугу років позивачу нарахована за період з 21.12.2010 по 27.12.2010 в сумі 186,23 грн та виплачена у лютому 2011 року через поштове відділення. Жодних доказів, які б спростовували такі обставини матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність законодавчо передбачених підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 21.03.2024 у справі № 580/2737/23.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 422,40грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки № 132643722 від 16.04.2024 та №15981592 від 23.05.2024 (а.с.8, 38).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1211,20грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) щодо переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки замість призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, починаючи з 16.02.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.07.2024.
Суддя І.В.Садовий